Пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керів-никами державних органів, органів місцевого самовряду-вання, установ, організацій і підприємств особисто.

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, орга-ну місцевого самоврядування, установи, організації, об'єд-нання громадян, підприємства, засобів масової інформа-ції, посадової особи у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути пода-на до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше од-ного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийня-тим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну не розглядаються. Пропущений з поважної причи-ни термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу. Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним грома-дянина може бути оскаржено до суду.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці по-даної скарги чи заяви; знайомитись з матеріалами перевір-ки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути при-сутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послу-гами адвоката або представника трудового колективу, ор-ганізації, яка здійснює правозахисну функцію, оформив-ши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду зая-ви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; ви-магати відшкодування збитків, якщо вони стали результа-том порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідно до прав громадян на скаргу встановлені обов'язки органів, що їх розглядають. Вони в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина за-прошувати його на засідання відповідного органу, що роз-глядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодав-ством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходи до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати при-чини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень; письмово пові-домляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходи щодо відшкодування у встановленому законом порядку матері-альних збитків, якщо їх було завдано громадянину в ре-зультаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирі-шувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадя-нина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, тру-дового колективу чи об'єднання громадян за місцем про-живання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прий-нятого за нею рішення, не допускати безпідставної пере-дачі розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходи до усунення причин, що їх породжують, систематично аналі-зувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в мі-сячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу або його заступ-ник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб під-приємств, установ і організацій незалежно від форм влас-ності, заклики до розпалювання національної, расової, ре-лігійної ворожнечі та інших дій, тягнуть за собою відпові-дальність, передбачену чинним законодавством.

Найважливішим фактором, що визначає правовий характер адміністративно-процесуальної діяльності, є її урегульованість адміністративно-процесуальними нормами, які в сукупності утворюють галузь адміністративно-процесуального права.

Адміністративно-процесуальна норма - це встановлене державою загальнообов’язкове правило поведінки, яке регулює суспільні відносини, що виникають у процесі розв'язання індиві-дуально-конкретних справ у сфері державного управління.

Адміністративно-процесуальним нормам притаманна низка особливостей, які дозволяють відмежувати їх від інших видів про-цесуальних норм. Насамперед це стосується значної кількості суб'єктів, уповноважених установлювати такі правила поведінки. Якщо карно-процесуальні й цивільно-процесуальні норми вста-новлюються на законодавчому рівні, то адміністративно-процесуальні ухвалюються не тільки законодавчим органом держави, а й виконавчими органами різного рівня. Відповідно, адміністратив-но-процесуальні норми реалізуються широким колом уповнова-жених на те суб'єктів, до числа яких належать, насамперед, органи управління, а при здійсненні юрисдикційних функцій і судові орга-ни, тоді як реалізація кримінально-процесуальних і цивільно-процесуальних норм є прерогативою судових органів, органів