До розгляду справи може бути затримано осіб, які вчини-ли дрібне хуліганство, злісну непокору, публічно закликали до невиконання вимог працівника міліції (розглядаються протя-гом доби), порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, виявили неповагу до суду або торгували з рук у невстановлених місцях (розглядаються протягом трьох діб).

Відповідно до п. 5 ст. 11 Закону «Про міліцію» міліції на-дано право затримувати осіб, які вчинили адміністративні пра-вопорушення, для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення до трьох діб з повідомленням про це письмо-во прокурора протягом 24 годин з моменту затримання. Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження.

Розгляд справ про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 276 КУАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, як правило, за місцем їх вчи-нення. Із цього загального правила існує декілька винятків.

Строки розгляду справ регламентуються ст. 277 КУАП. В більшості випадків справа про адміністративне правопорушен-ня розглядається в 15-денний строк з дня одержання уповно-важеним органом чи посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. Крім цього, справи про деякі правопору-шення, визначені ст. 277, розглядаються в 7-денний, 5-денний та 3-денниії строк. Ще коротший строк - одна доба - вста-новлено для розгляду справ про дрібне хуліганство, розпивання спиртних напоїв у громадських місцях, злісну непокору, вияв-лення неповаги до суду та деяких інших.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 285 КУАП, оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або висилається особі, щодо якої її винесено, а також потерпілому на його прохання.

Оскарження (опротестування) постанови і перегляд справи

Право на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення є однією з гарантій захисту прав особи, забезпечення законності при притягненні до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 287 КУАП України постанову може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Крім цих осіб, від їх імені скаргу можуть подати законні представники або адвокат. Виняток із зазначеною правила становлять постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративних стягнень, які є остаточними і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення не підлягають. Однак ці по станови може бути скасовано або змінено в порядку нагляду, тобто за протестом прокурора самим суддею, а також незалежно від наявності протесту - головою вищого суду.

Порядок оскарження постанови по справі про адміністра-тивне правопорушення встановлено ст. 288 КУАП. Постанову може бути оскаржено або в адміністративному, або в судовому порядку. Залежно від того, куди можна подати скаргу, виді-ляють три варіанти оскарження - альтернативний, послідов-ний і винятковий.

Відповідно до ст. 289 КУАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення останньої. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин (хвороба, тривалі відрядження тощо) допускається його поновлення органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Заява особи, щодо якої було винесено постанову, про поновлення строку оскарження подається у письмовій формі, в ній має бути зазначено причини пропуску встановленого строку. Із змісту ст. 289 КУАП випливає, що якщо строк оскарження пропуще-но без поважних причин, то він не поновлюється.

Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову, якщо інше не встановлено законодавством. Протягом трьох діб скарга разом із справою надсилається органу (посадовій особі), правомочному її розглядати. Особа, яка ос-каржила постанову по справі про адміністративне правопору-шення, звільняється від сплати державного мита.

Будь-яку постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором. Законодавст-вом не встановлено строк, протягом якого прокурор може принести протест на постанову.

Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги, за винятком окремих випадків, передбачених ст. 291 КУАП. Не зупиняється виконання постанов про засто-сування попередження (тому що такі постанови виконуються шляхом їх оголошення, тобто на момент оскарження вони вже виконані), адміністративного арешту (оскільки це стягнення може застосувати тільки суддя або суд, постанови яких не оскаржуються), а також у випадках, коли штраф стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення (стягнення також вже виконано). Слід зазначити, що в ст. 291 КУАП ви-падки, коли виконання постанови не зупиняється, перерахова-но не вичерпно. Так, подання скарги не може зупинити також виконання постанови про застосування виправних робіт, яка, як і про застосування адміністративного арешту, виноситься тільки судом або суддею.

Хоча в ч. 2 ст. 291 КУАП говориться про зупинення вико-нання постанови в разі принесення прокурором протесту без будь-яких винятків, все ж і прокурорський протест не може зу-пинити виконання постанови про застосування попередження, а також у випадку стягнення штрафу на місці вчинення право-порушення із зазначених вище причин.

Скарга і протест на постанову по справі про адміністратив-не правопорушення розглядаються правомочними органами чи посадовими особами в 10-деннйй строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законодавством.

Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень

Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень є заключною стадією провадження в справах про адміністративні правопорушення. Від того, наскільки своєчасно і повно виконуються постанови, значною мірою залежить ефективність зазначеного провадження, всього інституту адміністративної відповідальності.

Постанова про накладення адміністративного