Правоздатність юридичних осіб називається спеціальною, оскільки встановлюється відповідно до цілей кожної юридич-ної особи, тоді як громадяни мають однакову для всіх право-здатність.

Дієздатність юридичних осіб виникає водночас з правоздат-ністю.

Особливості виникнення і змісту праводієздатності юри-дичних осіб зумовлені тим, що юридичні особи - це органі-зації. А щодо організацій питання про вік, стан здоров'я від-падає. Кожна організація має свої завдання і цілі діяльності.

Об'єкти цивільно-правових відносин.

Фізичні особи та ор-ганізації укладають угоди і, отже, вступають у цивільно-пра-вові відносини з метою задоволення своїх інтересів. Залежно від змісту останніх можна говорити, що виникнення цивільно-правових відносин пов'язано з необхідністю придбання, перевезення речей, надання послуг, публікації творів науки та літератури, захисту честі і гідності тощо. З цього можна зро-бити висновок, що об'єкт цивільно-правових відносин - це те, на що спрямовано суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок з метою задоволення інтересів громадян та органі-зацій.

Об'єктами цивільних правових відносин є:

- речі - найпоширеніший об'єкт цивільно-правових від-носин, оскільки за їхньою допомогою задовольняються істот-ні потреби громадян та організацій. Речі є об'єктами речових правовідносин, що виникають з договору застави (ст. 572 ЦК України). Речі також об'єкти цивільно-правових відносин, що виникають з договорів купівлі-продажу, обміну, даруван-ня. Тут суб'єктивні обов'язки продавця, дарувальника спря-мовані на передачу права власності на річ і самої речі. І хоч при цьому виникають не речові, а зобов'язальні відносини, об'єктом останніх поряд з діями боржника (в нашому при-кладі - продавця) є речі. Іноді в літературі в наведених при-кладах речі називаються об'єктами другого порядку (дії борж-ника - об'єкт першого порядку).

- дії - об'єкт цивільно-правових відносин, які виника-ють з договорів. Так, об'єктом цивільно-правових відносин з договору перевезення є діяльність (система дій) перевізника, зобов'язаного здійснювати перевізний процес. Ця діяльність набуває характеру транспортної послуги, тобто не пов'язаної зі створенням матеріальних благ (ст. 909 ЦК України). Послуги можуть мати юридичний характер. Об'єктом ци-вільно-правових відносин, що виникають з договору доручен-ня, є певні юридичні дії, оскільки за цим договором повіре-ний укладає угоди, оформляє спадкові права, одержує пошто-ві перекази, кореспонденцію тощо. Об'єктом цивільно-правових відносин, які виникають з деяких договорів підряду, є дії, спрямовані на досягнення певного результату роботи (ремонт взуття, пошиття одягу, хі-мічна чистка тощо).

- результати духовної та інтелектуальної творчості. За чинним цивільним законодавством факти створення літера-турних, наукових, драматичних творів, сценаріїв кінофільмів, радіо- і телевізійних передач тощо є юридичними фактами, що породжують авторські правовідносини, їх об'єктом будуть визнані й інші твори, на які поширюється авторське право. Аналогічно до цього винахід, раціоналізаторська пропозиція, промисловий зразок є об'єктами винахідницьких відносин, що виникають на підставі фактів створення винаходу, роз-робки раціоналізаторської пропозиції, промислового зразка.

- особисті немайнові блага. Одним з видів суспільних від-носин, які становлять частину предмета цивільного права, є особисті немайнові відносини, не пов'язані з майновими. Во-ни регулюються нормами цивільного права, і тому це різно-вид цивільно-правових відносин, їх об'єкт - особисті немай-нові блага: честь, гідність, ім'я, життя, здоров'я тощо (статті 281, 283, 294, 297 ЦК України).

Перелічені поняття об'єкта правовідносин та визначення їхнього кола сприймаються в юридичній науці неоднозначно. Деякі науковці додержуються думки про те, що до об'єктів правовідносин належать тільки реальні блага, на використан-ня або охорону яких спрямовані суб'єктивне право та право-вий обов'язок. До них належать:

1. Матеріальні блага: жилі приміщення, гроші, предмети домашнього вжитку, техніки тощо; предмети духовної твор-чості (твори літератури, науки, мистецтва), науково-технічної творчості (винаходи, раціоналізаторські пропозиції, промис-лові зразки);

2. Особисті немайнові блага: особисте життя громадян, честь, гідність і т. п. З об'єктів правовідносин виключено дії. Вони, на думку авторів зазначених міркувань, не можуть бути об'єктами правовідносин, оскільки дії зобов'язаної особи - це фактична поведінка, яка формується шляхом виконання юридичного обов'язку. Але останній є частиною змісту пра-вовідносин. Отже, маємо збіг питань про об'єкт і зміст право-відносин. Водночас визначається, що об'єктами правовідно-син можуть бути поряд з речами не самі дії, а їхні результати. Аргументи на користь позиції, що розглядається, уявляються непереконливими, оскільки при цьому не окреслюються об'єкти зобов'язальних відносин, пов'язаних із здійсненням певної діяльності без створення матеріальних благ (наприк-лад, діяльність перевізника в зобов'язальних відносинах, що виникають із транспортних договорів; діяльність повіреного в зобов'язальних відносинах, які породжуються договором до-ручення).

Зміст цивільних правовідносин становлять суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок. У юридичній літературі і на практиці суб'єктивне право характеризується як єдність трьох елементів:

а) вид і міра можливої (дозволеної) поведінки уповноваже-ної особи, в якій виявляється її самодіяльність, свобода вибо-ру варіанта поведінки в межах наданого суб'єктивного права, користування матеріальними і духовними благами на підставі існуючих відносин власності і товарообігу, тобто право на власні дії;

б) право (можливість) вимагати від інших осіб поведінки, яка забезпечує здійснення своєї діяльності, тобто право на чу-жі дії;

в) право (можливість) вимагати застосування засобів дер-жавного примусу до зобов'язаних осіб.

Суб'єктивне цивільне право як вид і міру можливої (дозволеної) поведінки уповноваженої особи, яка забезпечується виконанням обов'язків іншими суб'єктами і можливістю застосування до них державного примусу. Суб'єктивне цивільне право - це можливості відповід-ного суб'єкта.

Юридична суть суб'єктивного права полягає в тому, що воно є видом і мірою дозволеної поведінки, для здійснення якої суб'єкт повинен мати можливість вимагати відповідної поведінки від зобов'язаних осіб.

Суб'єктивному праву властива своя структура. Воно скла-дається з трьох прав (повноважень):

а) право (повноваження) на власні дії;

б) право (повноваження) на чужі