осіб є: а) ліквідація; б) реорганізація (ч. 1 ст. 37 ЦК України). При ліквідації юри-дична особа припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто переходу прав та обов'язків до ін-ших осіб. Для здійснення рішення про ліквідацію юридичної особи створюється, як правило, ліквідаційна комісія.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про підприємства в Україні" ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, що її створює власник або уповноважений ним ор-ган, а у разі банкрутства - арбітражний суд. За їхнім рішен-ням ліквідація може здійснюватись самим підприємством в особі його органу управління. При цьому встановлюються порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для за-явлення претензій кредиторів, який не може бути меншим двох місяців з моменту оголошення про ліквідацію. Ліквіда-ційна комісія або інший орган, що здійснює ліквідацію, вмі-щує в офіційній пресі за місцезнаходженням підприємства публікацію про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій. Водночас вживаються заходи зі стягнення дебіторської заборгованості підприємству і вияв-лення претензій кредиторів з повідомленням останніх про ліквідацію підприємства. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно підприємства, розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс і подає його власникові чи органу, який призначив ліквідаційну комісію.
Претензії кредиторів до підприємства, що ліквідується, за-довольняються з майна цього підприємства. При цьому у пер-шу чергу погашаються борги перед бюджетом і компенсують-ся затрати з рекультивації земель, що перебували у користу-ванні підприємства.
Претензії, виявлені і заявлені після закінчення строку, встановленого для заявлення їх, задовольняються з майна підприємства, що залишилося після першочергових вимог та інших претензій, виявлених або заявлених у встановлений строк.
Претензії, не задоволені внаслідок недостачі майна, вва-жаються погашеними. Так само погашеними вважаються претензії, не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредито-ри протягом місячного строку з дня одержання повідомлення про повне або часткове невизнання претензії не пред'являть позову до суду чи арбітражного суду про задоволення їхніх вимог. При ліквідації підприємства внесок члена трудового колективу видається йому у грошовій формі або цінними па-перами після задоволення вимог кредиторів.
Майно, що залишилося після задоволення претензій кре-диторів та членів трудового колективу, використовується за вказівкою власника (ст. 36 Закону України "Про підприєм-ства в Україні").
При ліквідації кооперативу майно, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами кооперативу. Майно ліквідованої громадської організації передається її вищестоящій організа-ції, а у разі відсутності такої - відповідному органові на гро-мадські потреби. Майно, що залишається після задоволення вимог усіх кредиторів ліквідованої міжколгоспної, державно-колгоспної або іншої державно-кооперативної організації, розподіляється між її учасниками пропорційно до їхніх внес-ків (ст. 40 ЦК України).
Законом України "Про об'єднання громадян" (ст. 32) пе-редбачено й примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднань гро-мадян. Зокрема, за поданням легалізуючого органу або про-курора на підставі рішення суду об'єднання громадян приму-сово розпускаються (ліквідуються) у випадках: 1) вчинення дій, передбачених ст. 4 закону (пропаганда війни, насильства чи жорстокості, розпалювання національної та релігійної ворожнечі тощо); 2) систематичного або грубого порушення ви-мог ст. 22 цього закону (одержання політичними партіями коштів або іншого майна від державних органів або інозем-них держав тощо); 3) продовження протиправної діяльності після попереднього накладання стягнень; 4) зменшення кіль-кості членів політичної партії до числа, коли вона не визна-ється як партія. Рішення про примусовий розпуск всеукраїн-ських та міжнародних об'єднань громадян на території Украї-ни приймає Конституційний Суд України.
Однією з підстав ліквідації юридичних осіб як суб'єктів підприємницької діяльності є банкрутство. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про банкрутство" від 14 травня 1992 р. під банкрутством розуміється пов'язана з недостатністю ак-тивів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності - задовольнити у вста-новлений для цього строк пред'явлені до нього з боку креди-торів вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом.
Визнання юридичної особи банкрутом здійснюється арбіт-ражним судом.
Верховна Рада України ЗО червня 1999 р. прийняла Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про банк-рутство", згідно з яким цей закон викладено у новій редакції, що має назву Закон України "Про відновлення платоспро-можності боржника або визнання його банкрутом".
На відміну від Закону України "Про банкрутство" 1992 р. в разі неплатоспроможності боржника до нього можуть засто-совуватися не лише санація або ліквідація, але й процедури з реструктуризації, які включають проведення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства з метою відновити його платоспроможність.
Нова редакція закону набирає чинності з 1 січня 2000 р.
При реорганізації також відбувається припинення юридич-ної особи, але справи і майно переходять до іншої юридич-ної особи у порядку загального правонаступництва.
Сама реорганізація здійснюється в різних формах: шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення або перетворення.
Злиття має місце тоді, коли дві або більше юридичні осо-би об'єднуються в одну нову і при цьому припиняють своє іс-нування.
Приєднання - це форма реорганізації, за якої одна юри-дична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але вже в більшому масштабі. Приєднувана організація припиняє свою діяльність.
Зворотний процес має місце при поділі й виділенні. Поділ означає, що на базі однієї юридичної особи виникає дві або більше нових юридичних осіб, а ця перша припиняється. При виділенні немає припинення юридичної особи. З її складу лише виділяється нове соціальне утворення, яке наділяється правами юридичної особи.
Своєрідною формою реорганізації юридичних осіб є їх перетворення. Суть перетворення полягає в тому, що на основі юридичної особи створюється нова організація, яка має ін-ший профіль, цілі діяльності, структуру тощо, але приймає всі активи