109

2. Правоздатність юридичної особи

Як суб'єкт майнових та особистих немайнових відносин юридична особа наділяється цивільною праводієздатністю. На відміну від громадян, у яких спочатку (в момент народження) виникає правоздатність, а дієздатність у повному обсязі виникає з настанням повноліття, тобто після досягнення 18-річного віку, у юридичних осіб цивільні праводієздатність виникають водночас, тому в законі (ст. 26 ЦК України) йдеться лише про цивільну правоздатність юридич-ної особи, якій за змістом тотожна цивільна дієздатність. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту її: державної реєстрації (статті 5 і 6 Закону України "Про підприємства в Україні"), а у випадках, передбачених законодав-чими актами (наприклад, ст. 13 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"), - з моменту реєстрації ста-і тугу. В цей самий момент виникає й цивільна дієздатність юридичної особи, тобто здатність своїми діями набувати ци-вільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки.

Якщо цивільна правоздатність громадян є загальною (ст. 10 ЦК України), то правоздатність юридичної особи є спеціальною: вона має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності (ч. 1 ст. 26 ЦК України).

У нинішніх умовах значно розширено господарську само-стійність, а отже, й цивільну правоздатність підприємств, гос-подарських товариств, кооперативів як основної виробничої ланки народного, господарства. Так, відповідно до ст. 1 Зако-ну України "Про підприємства в Україні" незалежно від форм власності на засоби виробництва та інше майно підпри-ємство може здійснювати будь-які види діяльності, якщо во-ни не заборонені законодавчими актами України і відповіда-ють цілям, передбаченим у статуті підприємства. Деякими ви-дами діяльності, перелік яких визначає Закон України "Про підприємництво", підприємство може займатися лише на ос-нові спеціального дозволу (ліцензії).

Слід відзначити, що тенденції розвитку сучасного цивіль-ного права України зумовили необхідність відмовитися від конструкції спеціальної правоздатності юридичної особи. Так, у проекті нового ЦК України, на відміну від ЦК Росій-ської Федерації та ЦК Республіки Казахстан, закріплений принцип загальної або універсальної правоздатності юридич-них осіб, тобто юридична особа може мати такі самі права та обов'язки, як і особа фізична, за винятком тих прав та обов'язків, необхідною передумовою яких є природні власти-вості людини.

Цивільні права та обов'язки юридичних осіб виникають з різних підстав, насамперед з угод (договорів). Так, у п. 1 ст. 21 Закону України "Про підприємства в Україні" зазнача-ється, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями та громадянами в усіх сферах господарської ді-яльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні змісту зобов'я-зань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству.

Майнові права та обов'язки юридичної особи можуть вини-кати з односторонніх угод (заповіту, оголошення конкурсу тощо), а також із неправомірних дій (заподіяння шкоди, придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав тощо).

У зміст цивільної правоздатності юридичної особи входить також здатність її мати особисті немайнові права та обов'язки. До них належать права на найменування, виробничу марку, знаки для товарів і послуг, право на честь, гідність і ділову ре-путацію та ін.

Юридична особа має своє найменування (ч. 1 ст. 27 ЦК Ук-раїни). Воно присвоюється організації в момент її створення і виступає засобом індивідуалізації цього утворення в цивіль-ному обороті, бо має містити реквізити, які дають змогу від-різняти її від інших юридичних осіб. Найменування юридич-ної особи визначається в установчих та інших її документах.

Юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяль-ність, повинні мати фірмове найменування (фірму) з вказів-кою на її вид та організаційно-правову форму, місцезнаход-ження і спеціальну назву. Місцезнаходженням юридичної осо-би є місцезнаходження її постійно діючого органу (ст. ЗО ЦК України). Господарська організація має право виключного користування фірмовим найменуванням в угодах, на вивіс-ках, в оголошеннях, рекламах, рахунках, на, товарах, їх упа-ковці тощо.

Виробнича марка як засіб індивідуалізації юридичної особи та продукції, що нею виготовляється, включає в себе найме-нування організації, вказівки на сорт виробу, номер стандар-ту, ціну та інші відомості. Зокрема, при поставці товарів вони підлягають маркуванню відповідно до вимог стандартів, тех-нічних умов або договору.

Знаки для товарів і послуг - це зареєстроване у встановле-ному порядку позначення, яке служить для розрізнення това-рів (послуг) одних фізичних чи юридичних осіб від однорід-них товарів інших осіб. Як знаки для товарів і послуг можуть бути зареєстровані словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення та їх комбінації. На зареєстрований знак па-тентне відомство України видає свідоцтво.

Організації - юридичні особи - мають право на честь, гідність і ділову репутацію та їх захист у судовому порядку (ст. 7 ЦК України), а також можуть набувати інших немайн*,-вих прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 29 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається їх статутом (поло-женням).

Органи юридичних осіб залежно від їх видів можуть бути єдиноначальними або колегіальними. Так, відповідно