Декретом N 6-92 від 9.12.92; дію частини відновлено в зв'язку з

втратою чинності Декрету N 6-92 на підставі Закону N 3898-12

від 01.02.94 ) Товарообмінні (бартерні) операції суб'єктів

зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків

через банки, підлягають ліцензуванню Міністерством

економіки України у порядку, встановленому статтею 16 цього

Закону.

( Офіційне тлумачення положень частини другої статті 6 див. в

Рішенні Конституційного Суду N 16-рп/98 ( v016p710-98 ) від

26.11.98 )

Розділ II

РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 7. Основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

здійснюється згідно з принципами, визначеними у статті 2 цього

Закону, з метою:

- забезпечення збалансованості економіки та рівноваги

внутрішнього ринку Україні;

- стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в

тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів

зовнішньоекономічної діяльності України;

- створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки

України в систему світового поділу праці та її наближення до

ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

здійснюється:

- Україною як державою в особі її органів в межах їх

компетенції;

- недержавними органами управління економікою (товарними,

фондовими, валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями,

спілками та іншими організаціями координаційного типу), що діють

на підставі їх статутних документів;

- самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на

підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

здійснюється за допомогою:

- законів України;

- передбачених в законах України актів тарифного і

нетарифного регулювання, які видаються державними органами України

в межах їх компетенції;

- економічних заходів оперативного регулювання

(валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів

України;

- рішень недержавних органів управління економікою, які

приймаються за їх статутними документами в межах законів

України;

- угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної

діяльності і які не суперечать законам України.

Забороняється регулювання зовнішньоекономічної діяльності

прямо не передбаченими у цій частині актами і діями державних і

недержавних органів.

На території України згідно з цим Законом запроваджуються

такі правові режими для іноземних суб'єктів господарської

діяльності:

- національний режим, який означає, що іноземні суб'єкти

господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший

ніж суб'єкти господарської діяльності України. Національний режим

застосовується щодо всіх видів господарської діяльності іноземних

суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на

території України, а також щодо експортно-імпортних операцій

іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн, які

входять разом з Україною до економічних союзів;

- режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні

суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та

пільг щодо мит, податків та зборів, якими користується та/або буде

користуватися іноземний суб'єкт господарської діяльності будь-якої

іншої держави, якій надано згаданий режим, за винятком випадків,

коли зазначені мита, податки, збори та пільги по них

встановлюються в рамках спеціального режиму, визначеного нижче.

Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди

суб'єктам господарської діяльності інших держав згідно з

відповідними договорами України та застосовується у сфері

зовнішньої торгівлі;

- спеціальний режим, який застосовується до територій

спеціальних економічних зон згідно із статтею 24 цього Закону, а

також до територій митних союзів, до яких входить Україна, і в

разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з

міжнародними договорами за участю України відповідно до статті 25

цього Закону.

Стаття 8. Державне регулювання зовнішньоекономічної

діяльності

Україна самостійно формує систему та структуру державного

регулювання зовнішньоекономічної діяльності на її території.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має

забезпечувати:

- захист економічних інтересів України та законних інтересів

суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- створення рівних можливостей для суб'єктів

зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької

діяльності незалежно від форм власності та всі напрями

використання доходів і здійснення інвестицій;

- заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері

зовнішньоекономічної діяльності.

Держава та її органи не мають права безпосередньо втручатися

в зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів цієї діяльності, за

винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з цим

та іншими законами України.

Стаття 9. Органи державного регулювання

зовнішньоекономічної діяльності

Найвищим органом, що здійснює державне регулювання

зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України. До

компетенції Верховної Ради України належать:

- прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються

зовнішньоекономічної діяльності;

- затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної

політики України;

- розгляд, затвердження та зміна структури органів державного

регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- укладання міжнародних договорів України відповідно до

законів України про міжнародні договори України та приведення

чинного законодавства України у відповідність з правилами,

встановленими цими договорами;

- ( Зупинено дію абзацу шостого частини першої статті 9 у

частині затвердження нормативів обов'язкового розподілу валютної

виручки державі та місцевим Радам народних депутатів згідно з

Декретом N 15-93 від 19.02.93 ) затвердження нормативів

обов'язкового розподілу валютної виручки державі та місцевим Радам

народних депутатів України, ставок та умов оподаткування, митного

тарифу, митних зборів та митних процедур України при здійсненні

зовнішньоекономічної діяльності;

- встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної

діяльності на території України у відповідності до статей 24,

25 цього Закону;

- затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких

підлягає ліцензуванню або забороняється згідно із статтями 16, 17

цього Закону.

Кабінет Міністрів України:

- вживає заходів до здійснення зовнішньоекономічної політики

України відповідно до законів України;

- здійснює координацію діяльності міністерств, державних

комітетів та відомств України по регулюванню зовнішньоекономічної

діяльності; координує роботу торговельних представництв України в

іноземних державах;

- приймає нормативні акти управління з питань

зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами

України;

- проводить переговори і укладає міжурядові договори України

з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених

законами України про міжнародні договори України, забезпечує

виконання міжнародних договорів України з питань

зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами

управління, підпорядкованими Кабінету Міністрів України, та

залучає до їх виконання інші суб'єкти зовнішньоекономічної

діяльності на договірних засадах;

- відповідно до своєї компетенції, визначеної законами

України, вносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції про

систему міністерств, державних комітетів і відомств - органів

оперативного державного регулювання