діяльності, які надають кредити іноземним суб'єктам господарської

діяльності або одержують у них кредити, повинні протягом трьох

робочих днів надіслати у Національний банк України інформацію про

зазначені кредити (загальна сума, валюта на строк кредиту) згідно

з встановленою Національним банком України формою. Національний

банк України може запроваджувати ліцензування одержання кредитів

в іноземній валюті суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності від

іноземних суб'єктів господарської діяльності в разі виникнення

обставин, зазначених у статті 16 цього Закону, та ліцензування

надання кредитів в іноземній валюті суб'єктами

зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської

діяльності в разі виникнення обставин, зазначених у статті 16

цього Закону.

Стаття 15. Страхування зовнішньоекономічних операцій

Страхування зовнішньоекономічних операцій в Україні

здійснюється комерційними страховими компаніями (державними,

акціонерними, іноземними, змішаними, кооперативними та іншими), а

також іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, до

статутного предмету діяльності яких входять страхові операції

(страхування). Вибір страхової компанії (страхувача) здійснюється

суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності самостійно.

Страхування зовнішньоекономічних операцій з боку суб'єктів

зовнішньоекономічної діяльності здійснюється в Україні

на договірних засадах і є добровільним, якщо інше не передбачено

законами України.

Страхування зовнішньоекономічних операцій здійснюється в

Україні щодо ризиків, які існують у світовій практиці.

Страхування експортних кредитів, позичок, окремих контрактів

на поставку машин і обладнання, інвестицій як на території

України, так і за її межами здійснюється спеціалізованим

страховим акціонерним товариством, контрольний пакет акцій якого

належить Кабінету Міністрів України.

Стаття 16. Ліцензування і квотування зовнішньоекономічних

операцій

Ліцензування і квотування експорту та імпорту запроваджуються

Україною самостійно в особі її державних органів у таких

випадках:

- в разі різкого погіршення розрахункового балансу

України, якщо негативне сальдо його перевищує на

відповідну дату 25 процентів від загальної суми валютних вимог

України;

- в разі досягнення встановленого Верховною Радою України

рівня зовнішньої заборгованості;

- в разі значного порушення рівноваги по певних товарах на

внутрішньому ринку України, особливо по сільськогосподарській

продукції, продуктах рибальства, продукції харчової промисловості

та промислових товарах народного споживання першої потреби;

- при необхідності забезпечити певні пропорції між імпортною

та вітчизняною сировиною у виробництві;

- при необхідності здійснення заходів у відповідь на

дискримінаційні дії інших держав;

- в разі порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності

правових норм цієї діяльності, встановлених цим Законом

(запроваджується як санкція режим ліцензування);

- відповідно до міжнародних товарних угод, які укладає або до

яких приєднується Україна (запроваджується режим квотування).

( Дію частини другої статті 16 зупинено до 31.12.92 згідно з

Постановою ВР N 2330-12 від 12.05.92 ); ( Зупинено дію частини

другої статті 16 з 1 січня 1993 року згідно з Декретом N 6-92 від

09.12.92; дію частини другої статті 16 відновлено у зв'язку з

втратою чинності Декрету N 6-92 на підставі Закону N 3898-12 від

01.02.94 ) Товарообмінні (бартерні) операції суб'єктів

зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків

через банки, підлягають ліцензуванню Міністерством економіки

України в разі негативного сальдо балансу розрахунків суб'єкта

зовнішньоекономічної діяльності за попередній фінансовий рік.

Зазначений суб'єкт повинен додати банківську довідку про стан його

розрахунків до заявки на ліцензію. Міністерство економіки України

не має права відмовити в ліцензії на товарообмінні (бартерні)

операції в разі, якщо сальдо балансу розрахунків суб'єкта є

позитивним. Ліцензія видається згідно з процедурою, встановленою

цією статтею.

В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних)

ліцензій:

- генеральна;

- разова (індивідуальна);

- відкрита (індивідуальна);

- антидемпінгова (індивідуальна); ( Частину третю статті 16

доповнено абзацом згідно із Законом N 335-XIV ( 335-14 ) від

22.12.98 )

- компенсаційна (індивідуальна); ( Частину третю статті 16

доповнено абзацом згідно із Законом N 335-XIV ( 335-14 ) від

22.12.98 )

- спеціальна (індивідуальна). ( Частину третю статті 16

доповнено абзацом згідно із Законом N 335-XIV ( 335-14 ) від

22.12.98 )

По кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії.

Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі

індивідуальних ліцензій згідно з цією статтею, причому загальний

обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен

перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються

такі види експортних (імпортних) квот (контингентів):

- глобальні;

- групові;

- індивідуальні;

- антидемпінгові; ( Частину п'яту статті 16 доповнено абзацом

згідно із Законом N 335-XIV ( 335-14 ) від 22.12.98 )

- компенсаційні; ( Частину п'яту статті 16 доповнено абзацом

згідно із Законом N 335-XIV ( 335-14 ) від 22.12.98 )

- спеціальні. ( Частину п'яту статті 16 доповнено абзацом

згідно із Законом N 335-XIV ( 335-14 ) від 22.12.98 )

По кожному виду товару може встановлюватись лише один вид

квоти.

( Дію частини сьомої статті 16 зупинено в частині включення

до заявки на ліцензію номера свідоцтва учасника

зовнішньоекономічної діяльності згідно з Декретом N 6-93 від

12.01.93 ) Рішення про встановлення режиму ліцензування та

квотування експорту (імпорту) приймається Верховною Радою України

за поданням Кабінету Міністрів України з визначенням списку

конкретних товарів, що підпадають під режим ліцензування та

квотування, і строків дії цього режиму по кожному товару.

Режим ліцензування та квотування не поширюється на експорт

та реалізацію компенсаційної та прибуткової продукції, отриманої

інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції,

укладеної відповідно до вимог Закону України "Про угоди про

розподіл продукції". Введення будь-яких обмежень щодо експорту та

реалізації такої продукції, в тому числі кількісних, не

допускається, якщо інше не передбачено угодою про розподіл

продукції. ( Статтю 16 доповнено частиною згідно із Законом

N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000 )

Ліцензії, зазначені в статті 1 цього Закону, видаються

Міністерством економіки України, а також у межах наданих ним

повноважень - відповідним республіканським органом Автономної

Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської та

Севастопольської міських державних адміністрацій. ( Частина статті

16 в редакції Закону N 1595-III ( 1595-14 ) від 23.03.2000 )

Ліцензування операцій по переміщенню валютних коштів між

суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з метою інвестицій

та/або надання (одержання) кредитів здійснюється Національним

банком України.

Забороняється одночасне встановлення до одних і тих же

товарів режиму ліцензування і квотування,