власність державне майно за приватизаційними паперами може обмежене коло осіб. Тако-го права не мають юридичні особи, іноземні громадяни та особи без громадянства. Вони можуть брати участь у прива-тизації на сплатних засадах у порядку, визначеному привати-заційним законодавством. На таких самих засадах мають право брати участь громадяни України, які бажають придбати об'єкти приватизації державного майна.
Отримані громадянином приватизаційні папери стають його власністю, а тому успадковуються як і будь-яке інше майно у разі смерті їх власника. За чинним законодавством у разі смерті громадянина, який не одержав приватизаційні па-пери за будь-яких причин, право одержання належних до ви-дачі померлому паперів не успадковується. Такий підхід до вирішення даної проблеми призвів до того, що у зв'язку з уповільненим процесом приватизації сотні тисяч громадян через об'єктивні причини так і не змогли реалізувати своє право на одержання приватизаційних паперів, а відтак не змогли передати це право своїм спадкоємцям. Нині процес видачі приватизаційних паперів припинено.
З 1 вересня громадянам України 1992 р. було надано право відкривати приватизаційні депозитні рахунки в установах Ощадного банку на підставі платіжного приватизаційного до-ручення на кожний вид приватизаційних паперів (майнові сертифікати, житлові чеки, земельні бони) за номінальною вартістю. У Державній програмі приватизації номінальна вар-тість майна, яке безоплатно має передаватися громадянам, встановлювалася в розмірі 3О тис. крб., який згодом індексу-вався з урахуванням інфляційних процесів.
Указом Президента України "Про заходи по введенню в готівковий обіг іменних приватизаційних майнових сертифі-катів" було істотно спрощено порядок використання грома-дянами України приватизаційних майнових сертифікатів. Відповідно з 2 січня 1995 р. почалася видача громадянам го-тівкових приватизаційних майнових сертифікатів у п'яти об-ластях (Житомирська, Запорізька, Кіровоградська, Хмель-ницька, Київська) та у м. Києві, де відбулися перші сертифі-катні аукціони, аз 1 лютого 1995 р. - в усіх регіонах України. Приватизаційні майнові сертифікати видаються лише тим громадянам, які раніше не використали повністю або частко-во приватизаційні депозитні рахунки. Термін їх видачі і використання не раз продовжувався.
Одержавши сертифікат, громадянин має право використа-ти його для придбання акцій відкритого акціонерного това-риства на сертифікатному аукціоні, для придбання цінних па-перів інвестиційного фонду чи компанії, доручити довірчому товариству вкласти його в акції підприємства, що привати-зується.
Указом Президента України "Про компенсацію громадя-нам України втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку та Укрдержстраху" від 24 листопа-да 1994 р. було передбачено видачу компенсаційних сертифіка-тів громадянам, у яких залишилися вклади в Ощадному бан-ку України або які уклали договори довгострокового страху-вання з Укрдержстрахом за станом на 2 січня 1992 р., чи їх спадкоємцям на відповідну суму компенсації, розрахованої за прийнятою методикою. Компенсаційні сертифікати вільно обертаються і використовуються лише для придбання акціо-нерних товариств, які створюються у процесі приватизації.
Згідно Закону України "Про приватизацію держав-ного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян Украї-ни. Здійснюється вона шляхом безоплатної передачі громадя-нам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 кв. м. загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 кв. м на сім'ю і продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам, що мешкають у них або перебувають у черзі на поліпшення житлових умов. Усі громадяни України мають право одержати житлові чеки і ви-користати їх при приватизації державного житлового фонду. Важливо те, що громадяни, які мають житло на праві влас-ності мають право використати такі чеки для придбання част-ки майна державних підприємств, земельного фонду.
В зв'язку з впровадженням в Україні права колективної і приватної форми власності на землю Верховна Рада України прийняла 13 березня 1992 р. Постанову "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі", яка зобов'язала місцеві ради народних депутатів забезпечити передачу землі громадянам України в порядку і розмірах, встановлених стат-тями 52, 56, 57 і 67 Земельного кодексу України починаючи з 15 травня 1992 р. Декретом Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок" від 26 грудня 1992 р. сільським, селищним, міським радам народних депутатів було до-ручено забезпечити передачу громадянам у приватну влас-ність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жило-го будинку і господарських будівель, дачного і гаражного бу-дівництва протягом 1993 р. Така безоплатна передача грома-дянам України у власність земельних ділянок проводиться лише один раз, про що обов'язково робиться відповідними радами відмітка у паспорті або документі, що його замінює. На жаль, заходи з приватизації земельних ділянок, зазначе-ні в наведених законодавчих актах, довгий час не реалізову-валися.
В даний час відбувається активізація реформування земельної власності шляхом паювання земель колективних сільськогос-подарських підприємств відповідно до указів Президента Ук-раїни "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" від 15 листопада 1994 р. та "Про порядок паювання земель, переда-них у колективну власність сільськогосподарським підприєм-ствам" від 12 серпня 1995 р.
Новим законодавством про власність були передбачені особливі підстави набуття права власності членами коопера-тивів і товариств, наймачами жилих приміщень. Так, відпо-відно до ст. 15 Закону України "Про власність" член житло-вого, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщен-ня, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Унікальність даної правової ситуації полягає на-самперед у тому, що в ній забезпечується виникнення у гро-мадянина права