діяльності фермерського господарства. До заяви додається рішення

професійної комісії з питань створення фермерських господарств

щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у

сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської

кваліфікації.

2. Заяву громадянина про надання земельної ділянки у

власність або в оренду районна або міська державні адміністрації

або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і

в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною

організацією проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок

Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Проект відведення земельної ділянки погоджується та

затверджується відповідно до закону.

3. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства

передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із

земель державної або комунальної власності.

4. У разі відмови органів державної влади та органів

місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення

фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду

про задоволення позову є підставою для відведення земельної

ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує

право власності або укладання договору оренди. Відведення

земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після

збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем.

5. Громадянам України - членам фермерських господарств

передаються безоплатно у власність надані їм у користування

земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена

сільськогосподарського підприємства, розташованого на території

відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які

раніше набули права на земельну частку (пай).

6. Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір,

встановлений у частині 5 цієї статті, передаються громадянам у

приватну власність для ведення фермерського господарства на

підставі цивільно-правових угод.

7. Земельні ділянки надаються громадянам для ведення

фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них

водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих

шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних

систем та інших видів інженерної інфраструктури.

8. Землі лісового і водного фондів, що входять до складу

сільськогосподарських угідь, не можуть передаватися у приватну

власність для ведення фермерських господарств, за винятком

невеликих - до 5 гектарів ділянок лісів у складі угідь

фермерського господарства і невеликих - до 3 гектарів ділянок під

замкненими природними водоймами. Фермерське господарство має право

проводити залісення частини земель та будувати замкнену водойму на

земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи його

членові на праві приватної власності.

Стаття 8. Державна реєстрація фермерського господарства

1. Після одержання державного акта на право власності на

земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки

та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає

державній реєстрації.

2. Державна реєстрація фермерського господарства здійснюється

у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в

районній, районних міст Києва і Севастополя державних

адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням

земельної ділянки.

3. Для державної реєстрації фермерського господарства голова

фермерського господарства або уповноважена ним особа особисто або

поштою (рекомендованим листом) подає до органу державної

реєстрації:

а) засновницькі документи (установчий договір про створення

фермерського господарства та Статут фермерського господарства);

б) реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про

державну реєстрацію фермерського господарства;

в) копію документа, що засвідчує наявність у громадянина на

праві власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарського

призначення;

г) документ, що посвідчує внесення плати за державну

реєстрацію фермерського господарства.

Для реєстрації фермерського господарства забороняється

вимагати інші документи або відомості, ніж перелічені у цій

частині.

Підписи громадян на установчих документах про створення

фермерського господарства посвідчуються нотаріусом.

4. Державна реєстрація фермерського господарства проводиться

за наявності всіх необхідних документів протягом не більше п'яти

робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані протягом

цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру

суб'єктів підприємницької діяльності та видати Свідоцтво про

державну реєстрацію фермерського господарства.

Свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господарства

та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у

державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків

у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб'єкта

підприємницької діяльності і за згодою цих банків у порядку, що

встановлюється Національним банком України.

5. Після державної реєстрації фермерське господарство одержує

печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та

вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у

відносини з підприємствами, установами та організаціями,

визнається органами державної влади та органами місцевого

самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні

економічного і соціального розвитку регіону.

Розділ III

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

Стаття 9. Надання допомоги в облаштуванні новоствореним

фермерським господарствам та господарствам з

відокремленими фермерськими садибами

1. Новоствореним фермерським господарствам у період

становлення (перші три роки після його створення, а в

трудонедостатніх населених пунктах - п'ять років) та фермерським

господарствам з відокремленими садибами надається допомога за

рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через

Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного

бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських

господарств.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування

щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на

підтримку фермерських господарств.

2. Кошти Державного бюджету України спрямовуються на

меліорацію земель, у тому числі їх зрошення та осушення, а також

на консервацію та рекультивацію малопродуктивних

сільськогосподарських угідь, на придбання сільськогосподарської

техніки (комбайнів, тракторів, автомашин, бульдозерів, сівалок

тощо).

3. За рахунок місцевих бюджетів фермерським господарствам

може надаватися допомога у будівництві об'єктів виробничого і

невиробничого призначення, житла, проведенні заходів щодо

землеустрою.

4. Порядок використання коштів Державного бюджету України для

надання підтримки новоствореним фермерським господарствам та

фермерським господарствам з відокремленими садибами встановлюється

Кабінетом Міністрів України.

Стаття 10. Державна підтримка фермерських