Український державний фонд підтримки фермерських

господарств

Український державний фонд підтримки фермерських господарств

є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації

державної політики щодо фінансової підтримки становлення і

розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який

затверджується центральним органом виконавчої влади з питань

аграрної політики України.

Стаття 11. Використання коштів Українського державного фонду

підтримки фермерських господарств

Кошти Українського державного фонду підтримки фермерських

господарств надаються фермерським господарствам на безповоротній

основі та на конкурсних засадах на поворотній основі.

На безповоротній основі кошти надаються на такі цілі:

відшкодування вартості розробки проектів відведення земельних

ділянок для ведення фермерського господарства; відшкодування

частини витрат, пов'язаних із сплатою відсотків за користування

кредитами банків, та часткову компенсацію витрат на придбання

першого трактора, комбайна, вантажного автомобіля, будівництво

тваринницьких приміщень, включаючи вартість проектно-кошторисних

документів, пільгові умови кредитування, страхування фермерських

господарств; підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації

кадрів фермерських господарств у сільськогосподарських навчальних

закладах; розширення досліджень з проблем організації і ведення

виробництва у фермерських господарствах, видання рекомендацій з

питань використання досягнень науково-технічного прогресу в

діяльності фермерських господарств; забезпечення гарантій при

кредитуванні банками фермерських господарств; забезпечення

функціонування Українського державного фонду підтримки фермерських

господарств та його регіональних відділень.

Поворотна допомога надається для виробництва, переробки і

збуту виробленої продукції, на здійснення виробничої діяльності та

інші передбачені Статутом Українського державного фонду підтримки

фермерських господарств цілі під гарантію повернення строком від

трьох до п'яти років.

Розділ IV

ЗЕМЛІ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

Стаття 12. Склад земель фермерського господарства

1. Землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності

фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам

фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським

господарством на умовах оренди.

2. Права володіння та користування земельними ділянками, які

знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює

фермерське господарство.

Стаття 13. Приватизація земельних ділянок членами фермерських

господарств

1. Члени фермерського господарства мають право на одержання

безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності

земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

2. Членам фермерських господарств передаються безоплатно у

приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні

ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена

сільськогосподарського підприємства, розташованого на території

відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові

будинки, господарські будівлі та споруди фермерського

господарства, передаються безоплатно у приватну власність у

рахунок земельної частки (паю).

3. Дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на

громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

4. Громадяни України, які до 1 січня 2002 року отримали в

постійне користування або оренду земельні ділянки для ведення

фермерського господарства, мають переважне право на придбання

(викуп) земельних ділянок розміром до 100 гектарів

сільськогосподарських угідь, у тому числі до 50 гектарів ріллі, у

власність з розстрочкою платежу до 20 років.

Стаття 14. Права фермерського господарства та його членів

1. Фермерське господарство та його члени відповідно до закону

мають право:

а) продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку,

передавати її в оренду, заставу, спадщину;

б) самостійно господарювати на землі;

в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та

інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;

г) на відшкодування збитків;

ґ) споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та

споруди;

д) реалізовувати вироблену сільськогосподарську продукцію на

вітчизняних ринках і поставляти на експорт;

е) інші права.

2. Порушені права власників земельних ділянок підлягають

поновленню в порядку, встановленому законом.

Стаття 15. Обов'язки фермерського господарства та його членів

1. Фермерські господарства, у власності яких є земельні

ділянки, надані їм для ведення фермерського господарства

відповідно до закону, зобов'язані:

а) забезпечувати використання земельних ділянок за їх

цільовим призначенням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) сплачувати податки та збори;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та

землекористувачів;

ґ) не допускати зниження родючості грунтів та зберігати інші

корисні властивості землі;

д) надавати відповідним органам виконавчої влади та органам

місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та

інших природних ресурсів;

е) дотримуватися санітарних, екологічних та інших вимог щодо

якості продукції;

є) дотримуватися правил добросусідства та встановлених

обмежень у використанні земель і земельних сервітутів;

ж) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі

зрошувальних і осушувальних систем.

2. Законом можуть бути встановлені інші обов'язки власників

земельних ділянок.

Стаття 16. Право фермерського господарства на будівництво

житлових будинків, господарських та інших будівель

і споруд

1. Фермерське господарство має право споруджувати житлові

будинки, господарські будівлі та споруди на належних йому, його

членам на праві власності земельних ділянках відповідно до

затверджених документації із землеустрою та містобудівної

документації у встановленому законом порядку.

2. Будівництво на орендованій земельній ділянці житлових

будинків, господарських будівель та споруд фермерське

господарство - орендар погоджує з орендодавцем.

Стаття 17. Використання земель фермерських господарств іншими

особами

1. На землях фермерських господарств особи мають право

вільного проходу, проїзду всіма видами транспорту по дорогах,

пересування на човнах, купання у водоймах на належних фермерським

господарствам на праві власності або праві оренди земельних

ділянках, розміщення наметів і проживання в них, розведення

багаття та інші дії, що дозволяються за згодою їх власників, крім

випадків встановлення за рішенням суду земельних сервітутів, за

умови збереження природних компонентів в екологічно чистому

вигляді.

2. Юридичні особи - власники об'єктів (газо-, нафтопроводів,

ліній електропередач, зв'язку тощо), що проходять через земельні

ділянки фермерських господарств, мають право доступу до таких

об'єктів на підставі угоди, укладеної з відповідним фермерським

господарством, відповідно до затвердженої документації із

землеустрою або встановленого земельного сервітуту.

Стаття 18. Право фермерського господарства на користування

природними ресурсами

Фермерське господарство має право використовувати для потреб

господарства загальнопоширені корисні копалини (пісок, глина,

гравій, торф тощо), лісові угіддя, водні об'єкти та прісні

підземні води, що знаходяться на земельній ділянці, відповідно до

законодавства України.

Розділ V

МАЙНО ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 19.