Стаття 28. Бухгалтерський облік і звітність фермерського

господарства

Фермерське господарство веде бухгалтерський облік результатів своєї роботи і подає відповідним органам фінансову звітність, статистичну інформацію та інші дані, встановлені законодавством України.

Стаття 29. Розрахунки і кредит

1. Фермерське господарство має право відкривати на свій вибір у будь-якій установі банку поточні та вкладні (депозитні) рахунки, розпоряджатися власними коштами.

Фермерське господарство самостійно визначає розмір ліміту залишку готівки, що постійно знаходиться в його касі, на поточні витрати.

2. Списання коштів із поточних та вкладних (депозитних)

рахунків фермерського господарства, крім платежів до бюджету, може

провадитися лише за його згодою або за рішенням суду та в інших

визначених законом випадках.

Платежі до бюджету вносяться в порядку і терміни, що

встановлюються законодавством України.

3. Фермерське господарство має право одержувати у фінансово-кредитних установах довгострокові та короткострокові кредити на підставі укладеного договору.

Фермерське господарство одержує кредит під заставу майна, поручительство (гарантію) та інші види забезпечення зобов'язань.

Під заставу майна може прийматися фермерське господарство як цілісний майновий комплекс, окремі товарно-матеріальні цінності або інші речі, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Відсотки за використання кредитів, що надані для підтримки

фермерським господарствам, можуть сплачуватися за рахунок коштів

Українського державного фонду підтримки фермерських господарств,

на поповнення яких у Державному бюджеті України передбачаються

відповідні фінансові ресурси.

4. Фермерське господарство несе повну відповідальність за

дотримання умов кредитних договорів і розрахункової дисципліни.

Стаття 30. Страхування майна фермерського господарства

Страхування майна фермерського господарства здійснюється

відповідно до закону.

Стаття 31. Оподаткування фермерського господарства

Оподаткування фермерського господарства провадиться у порядку, встановленому законом.

Стаття 32. Держава і фермерське господарство

1. Держава гарантує дотримання і захист майнових та інших

прав і законних інтересів фермерського господарства.

2. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування

здійснюють контроль за діяльністю фермерського господарства у

випадках, передбачених законом.

3. Незаконне втручання в господарську діяльність фермерського господарства органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб забороняється. Збитки, заподіяні фермерському господарству неправомірним втручанням в його діяльність, підлягають відшкодуванню відповідно до закону.

Спори про відшкодування збитків вирішуються судом.

Розділ VIII

ПРЕДСТАВНИЦЬКИЙ ОРГАН ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

Стаття 33. Представницький орган фермерських господарств

1. Представницьким органом фермерських господарств України є

Асоціація фермерів та приватних землевласників України.

2. З метою забезпечення прав і законних інтересів громадян України, які ведуть фермерське господарство, а також створення сприятливих умов для розвитку фермерських господарств Асоціація фермерів та приватних землевласників України:

а) представляє інтереси громадян, які ведуть фермерське

господарство, перед Президентом України, Верховною Радою України,

центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами

місцевого самоврядування;

б) вносить пропозиції щодо вдосконалення законодавства, що

регулює діяльність фермерських господарств, на розгляд

центральному органу виконавчої влади з питань аграрної політики

України.

3. Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників

України може входити до складу колегії центрального органу

виконавчої влади з питань аграрної політики України, брати участь

у її засіданнях з правом дорадчого голосу.

Керівник обласної Асоціації фермерів та приватних

землевласників може входити до складу колегії відповідного органу

виконавчої влади з питань аграрної політики з правом дорадчого

голосу.

Розділ IX

ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ

І ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЧЛЕНІВ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

ТА ОСІБ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ

ЗА ТРУДОВИМ ДОГОВОРОМ (КОНТРАКТОМ)

Стаття 34. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування

і пенсійне забезпечення

1. Члени фермерського господарства і особи, які працюють у

ньому за трудовим договором (контрактом), підлягають

загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і

пенсійному забезпеченню в порядку, встановленому законом.

2. Фермерське господарство у встановленому законом порядку

реєструється як платник внесків на загальнообов'язкове державне

соціальне страхування в органах Пенсійного фонду України і Фонду

соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду

загальнообов'язкового державного соціального страхування України

на випадок безробіття, Фонду загальнообов'язкового державного

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України.

3. Час роботи у фермерському господарстві членів господарства

та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом),

зараховується до загального і безперервного стажу роботи на

підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують

сплату внесків на соціальне страхування.

4. Членам фермерського господарства та особам, які працюють у

ньому за трудовим договором (контрактом), призначені пенсії

виплачуються у повному розмірі без урахування одержуваного

заробітку (доходу).

5. Фермерське господарство відповідно до чинного

законодавства несе матеріальну відповідальність за шкоду,

заподіяну його членам і особам, які працюють у ньому за трудовим

договором (контрактом), каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,

пов'язаним з виконанням ними своїх трудових обов'язків.

Розділ X

ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 35. Підстави для припинення діяльності фермерського

господарства

Діяльність фермерського господарства припиняється у разі:

1) реорганізації фермерського господарства;

2) ліквідації фермерського господарства;

3) визнання фермерського господарства неплатоспроможним

(банкрутом);

4) якщо не залишається жодного члена фермерського

господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність

господарства.

Стаття 36. Порядок припинення діяльності фермерського

господарства

1. Рішення про припинення діяльності фермерського

господарства приймається:

а) власником у разі реорганізації або ліквідації фермерського

господарства - відповідно до закону та Статуту фермерського

господарства;

б) у разі якщо не залишається жодного члена фермерського

господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність

господарства у порядку, встановленому законом;

в) у разі банкрутства фермерського господарства - відповідно

до закону.

Спори про припинення діяльності фермерського господарства

вирішуються судом.

2. Кошти, одержані від продажу майна фермерського

господарства, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у

порядку, встановленому Законом України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

( ).

Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів,

розподіляється між членами фермерського господарства відповідно до

його Статуту.

Спори щодо розподілу майна фермерського господарства,