Стаття 25. Соціологічна інформація

Соціологічна інформація - це документовані або публічно

оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних

груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів.

Основними джерелами соціологічної інформації є документовані

або публічно оголошені відомості, в яких відображено результати

соціологічних опитувань, спостережень та інших соціологічних

досліджень.

Соціологічні дослідження здійснюються державними органами,

об'єднаннями громадян, зареєстрованими у встановленому порядку.

Стаття 26. Джерела інформації

Джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом

носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють

собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також

повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи.

Стаття 27. Документ в інформаційних відносинах

Документ - це передбачена законом матеріальна форма

одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом

фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або

на іншому носієві.

Первинний документ - це документ, що містить в собі вихідну

інформацію.

Вторинний документ - це документ, що являє собою результат

аналітико-синтетичної та іншої переробки одного або кількох

документів.

Стаття 28. Режим доступу до інформації

Режим доступу до інформації - це передбачений правовими

нормами порядок одержання, використання, поширення і зберігання

інформації.

За режимом доступу інформація поділяється на відкриту

інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Держава здійснює контроль за режимом доступу до інформації.

Завдання контролю за режимом доступу до інформації полягає у

забезпеченні додержання вимог законодавства про інформацію всіма

державними органами, підприємствами, установами та організаціями,

недопущенні необґрунтованого віднесення відомостей до категорії

інформації з обмеженим доступом.

Державний контроль за додержанням встановленого режиму

здійснюється спеціальними органами, які визначають Верховна Рада

України і Кабінет Міністрів України.

У порядку контролю Верховна Рада України може вимагати від

урядових установ, міністерств, відомств звіти, які містять

відомості про їх діяльність по забезпеченню інформацією

заінтересованих осіб (кількість випадків відмови у наданні

доступу до інформації із зазначенням мотивів таких відмов;

кількість та обгрунтування застосування режиму обмеженого доступу

до окремих видів інформації; кількість скарг на неправомірні дії

посадових осіб, які відмовили у доступі до інформації, та вжиті

щодо них заходи тощо).

Стаття 29. Доступ до відкритої інформації

Доступ до відкритої інформації забезпечується шляхом:

систематичної публікації її в офіційних друкованих виданнях

(бюлетенях, збірниках);

поширення її засобами масової комунікації;

безпосереднього її надання заінтересованим громадянам,

державним органам та юридичним особам.

Порядок і умови надання громадянам, державним органам,

юридичним особам і представникам громадськості відомостей за

запитами встановлюються цим Законом або договорами (угодами), якщо

надання інформації здійснюється на договірній основі.

Обмеження права на одержання відкритої інформації

забороняється законом.

Переважним правом на одержання інформації користуються

громадяни, яким ця інформація необхідна для виконання своїх

професійних обов'язків.

Стаття 30. Інформація з обмеженим доступом

Інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом

поділяється на конфіденціальну і таємну.

Конфіденціальна інформація - це відомості, які знаходяться у

володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи

юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до

передбачених ними умов.

Громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією

професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та

іншого характеру, одержаною на власні кошти, або такою, яка є

предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського,

комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом

таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи

належність її до категорії конфіденціальної, та встановлюють для

неї систему (способи) захисту.

Виняток становить інформація комерційного та банківського

характеру, а також інформація, правовий режим якої встановлено

Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України (з

питань статистики, екології, банківських операцій, податків тощо),

та інформація, приховування якої являє загрозу життю і здоров'ю

людей.

До таємної інформації належить інформація, що містить

відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом

таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і

державі.

Віднесення інформації до категорії таємних відомостей, які

становлять державну таємницю, і доступ до неї громадян

здійснюється відповідно до закону про цю інформацію.

Порядок обігу таємної інформації та її захисту визначається

відповідними державними органами за умови додержання вимог,

встановлених цим Законом.

Порядок і терміни обнародування таємної інформації

визначаються відповідним законом.

Стаття 31. Доступ громадян до інформації про них

Громадяни мають право:

знати у період збирання інформації, які відомості про них і з

якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони

використовуються;

доступу до інформації про них, заперечувати її правильність,

повноту, доречність тощо.

Державні органи та організації, органи місцевого і

регіонального самоврядування, інформаційні системи яких вміщують

інформацію про громадян, зобов'язані надавати її безперешкодно і

безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків,

передбачених законом, а також вживати заходів щодо запобігання

несанкціонованому доступу до неї. У разі порушень цих вимог Закон

гарантує захист громадян від завданої їм шкоди використанням такої

інформації.

Забороняється доступ сторонніх осіб до відомостей про іншу

особу, зібраних відповідно до чинного законодавства державними

органами, організаціями і посадовими особами.

Зберігання інформації про громадян не повинно тривати довше,

ніж це необхідно для законно встановленої мети.

Всі організації, які збирають інформацію про громадян,

повинні до початку роботи з нею здійснити у встановленому

Кабінетом Міністрів України порядку державну реєстрацію

відповідних баз даних.

Необхідна кількість даних про громадян, яку можна одержати

законним шляхом, має бути максимально обмеженою і може

використовуватися лише для законно встановленої мети.

Відмова в доступі до такої інформації, або приховування її,

або незаконні збирання, використання, зберігання чи поширення

можуть бути оскаржені до суду.

( Офіційне тлумачення до статті 31 див. в Рішенні Конституційного

Суду України N 5-зп ( v005p710-97 ) від 30.10.97)

Стаття 32. Інформаційний запит щодо доступу до

офіційних документів і запит щодо надання

письмової або усної інформації

Під інформаційним запитом (надалі - запитом) щодо доступу до

офіційних документів у цьому Законі розуміється звернення з

вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними

документами. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він

подається у письмовій формі.

Громадянин має право звернутися до державних органів і

вимагати надання будь-якого офіційного документа, незалежно від

того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків

обмеження доступу, передбачених цим Законом.

Під запитом щодо надання