цьому Законі розуміється звернення з вимогою надати письмову або

усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та

судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань.

Громадяни України, державні органи, організації і об'єднання

громадян (надалі - запитувачі) подають запит відповідному органу

законодавчої, виконавчої та судової влади, його посадовим особам.

У запиті повинно бути зазначено прізвище, ім'я та по батькові

запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його

цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх

посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх

діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні

виступи своїх посадових осіб.

Стаття 33. Термін розгляду запиту щодо доступу до

офіційних документів

Термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення

не повинен перевищувати десяти календарних днів.

Протягом вказаного терміну державна установа письмово

доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або

що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення.

Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не

передбачено законом.

Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо запиту про

надання письмової інформації.

Стаття 34. Відмова та відстрочка задоволення запиту

щодо доступу до офіційних документів

Відмова в задоволенні запиту доводиться до відома запитувача

у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого

рішення.

У відмові має бути зазначено:

1) посадову особу державної установи, яка відмовляє у

задоволенні запиту;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови.

Відстрочка задоволення запиту допускається в разі, якщо

запитуваний документ не може бути наданий для ознайомлення у

місячний термін. Повідомлення про відстрочку доводиться до відома

запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження

прийнятого рішення.

У повідомленні про відстрочку має бути зазначено:

1) посадову особу державної установи, яка відмовляє у

задоволенні запиту у визначений місячний термін;

2) дату надсилання або видачі повідомлення про відстрочку;

3) причини, з яких запитуваний документ не може бути видано у

встановлений цим Законом термін;

4) термін, у який буде задоволено запит.

Відмова та відстрочка задоволення запиту щодо надання

письмової інформації здійснюються в аналогічному порядку.

Стаття 35. Оскарження відмови і відстрочки задоволення

запиту щодо доступу до офіційних документів

Відмову або відстрочку задоволення запиту може бути

оскаржено.

У разі відмови в наданні документа для ознайомлення або

відстрочки задоволення запиту запитувач має право оскаржити

відмову або відстрочку до органу вищого рівня.

Якщо на скаргу, подану до органу вищого рівня, дається

негативна відповідь, запитувач має право оскаржити цю відмову до

суду.

У разі, коли запитувач звернувся до суду, обов'язок доводити

законність відмови чи відстрочки задоволення запиту покладається

на відповідача - державну установу.

Суд має право для забезпечення повноти та об'єктивності

розгляду справи запитати офіційні документи, у можливості

ознайомлення з якими було відмовлено, і, вивчивши їх, прийняти

рішення про обґрунтованість (або необґрунтованість) дій посадових

осіб державної установи.

Якщо відмову або відстрочку визнано необґрунтованою, суд

зобов'язує державну установу надати запитувачу змогу ознайомитися

з офіційним документом і постановляє окрему ухвалу щодо посадових

осіб, які відмовили заявнику.

Необґрунтована відмова у наданні змоги для ознайомлення з

офіційними документами або порушення визначеного терміну її

надання без поважних причин тягнуть за собою дисциплінарну або

іншу відповідальність посадових осіб державних установ у порядку,

встановленому законами України.

Офіційні документи, надані на запити органами законодавчої,

виконавчої та судової влади України, можуть публікуватися.

Запитувачі мають право робити виписки з наданих їм для

ознайомлення офіційних документів, фотографувати їх, записувати

текст на магнітну плівку тощо. Власник документів має право за

відповідну плату виготовляти за бажанням запитувача копії

запитуваних документів.

Не підлягає оплаті робота по пошуку офіційних документів.

Оскарження відмови і відстрочки задоволення запиту щодо

надання письмової інформації здійснюється в аналогічному порядку.

Стаття 36. Порядок відшкодування витрат, пов'язаних

із задоволенням запитів щодо доступу до

офіційних документів і надання письмової

інформації

Запитувачі повинні повністю або частково відшкодувати

витрати, пов'язані з виконанням запитів щодо доступу до офіційних

документів та наданням письмової інформації.

Порядок оплати копій запитуваних документів встановлюється

державними установами.

Кабінет Міністрів України або інші державні установи

визначають порядок і розмір оплати робіт по збиранню, пошуку,

підготовці, створенню і наданню запитуваної письмової інформації,

який не повинен перевищувати реальних витрат, пов'язаних з

виконанням запитів.

Стаття 37. Документи та інформація, що не підлягають

наданню для ознайомлення за запитами

Не підлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за

інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі:

інформацію, визнану у встановленому порядку державною

таємницею;

конфіденціальну інформацію;

інформацію про оперативну і слідчу роботу органів

прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду у тих

випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам,

розслідуванню чи дізнанню, порушити право людини на справедливий

та об'єктивний судовий розгляд її справи, створити загрозу життю

або здоров'ю будь-якої особи;

інформацію, що стосується особистого життя громадян;

документи, що становлять внутрівідомчу службову

кореспонденцію (доповідні записки, переписка між підрозділами та

інше), якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності

установи, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю;

інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими

законодавчими або нормативними актами. Установа, до якої звернуто

запит, може не надавати для ознайомлення документ, якщо він

містить інформацію, яка не підлягає розголошенню на підставі

нормативного акта іншої державної установи, а та державна

установа, яка розглядає запит, не має права вирішувати питання

щодо її розсекречення;

інформацію фінансових установ, підготовлену для

контрольно-фінансових відомств.

Стаття 38. Право власності на інформацію

Право власності на інформацію - це врегульовані законом

суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження

інформацією.

Інформація є об'єктом права власності громадян, організацій

(юридичних осіб) і держави. Інформація може бути об'єктом права

власності як у повному обсязі, так і об'єктом лише володіння,

користування чи розпорядження.

Власник інформації щодо об'єктів своєї власності має право

здійснювати будь-які законні дії.

Підставами виникнення права власності на інформацію є:

створення інформації своїми силами і за свій рахунок;

договір на створення інформації;

договір, що містить умови переходу права власності на

інформацію до іншої особи.

Інформація, створена кількома громадянами або юридичними

особами, є