засновником видання. Про своє рішення суд повідомляє відповідний

реєструючий орган. ( Частину третю статті 18 доповнено згідно з

Законом N 3582-12 від 11.11.93 )

На підставі письмового повідомлення засновника

(співзасновників), погодженого з редакцією, або рішення суду про

припинення випуску друкованого засобу масової інформації

реєструючий орган визнає свідоцтво про його державну реєстрацію

недійсним.

Вилучення тиражу чи окремої його частини допускається тільки

за рішенням або вироком суду, які набрали чинності.

Стаття 19. Порядок оскарження відмови в державній

реєстрації друкованого засобу масової

інформації або рішення про припинення

його випуску

Відмова в державній реєстрації друкованого засобу масової

інформації або порушення встановленого статтею 13 цього Закону

порядку державної реєстрації, а також рішення про припинення

випуску видання можуть бути оскаржені засновником

(співзасновниками) у судовому порядку.

Скасування рішення про припинення діяльності друкованого

засобу масової інформації тягне за собою відшкодування збитків,

заподіяних засновнику (співзасновникам), включаючи неодержані

доходи.

Стаття 20. Перереєстрація друкованого засобу масової

інформації

Друкований засіб масової інформації підлягає перереєстрації в

разі зміни засновника (складу співзасновників), назви, мови, сфери

розповсюдження видання.

Зміна засновника (складу співзасновників) повинна оформлятися

угодою між засновником (співзасновниками) і його правонаступником,

укладеною відповідно до вимог цивільного законодавства України. Ця

угода є підставою для подання правонаступником заяви про

перереєстрацію в порядку, передбаченому статтями 11 і 12 цього

Закону.

Спори щодо зміни засновника (складу співзасновників)

вирішуються судом в порядку, передбаченому цивільним процесуальним

законодавством України.

При перереєстрації друкованого засобу масової інформації

реєстраційний збір сплачується у половинному розмірі.

Стаття 21. Редакція друкованого засобу масової інформації

Підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової

інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює

редакція або інша установа, що виконує її функції.

Редакція діє на підставі свого статуту та реалізує програму

друкованого засобу масової інформації, затверджену засновником

(співзасновниками).

Редакція друкованого засобу масової інформації набуває

статусу

юридичної особи з дня державної реєстрації, яка здійснюється

відповідно до чинного законодавства України.

Стаття 22. Статут редакції друкованого засобу масової

інформації

Статут редакції друкованого засобу масової інформації

визначає виробничі, майнові, фінансові та інші умови її

діяльності.

Статут редакції затверджується засновником (співзасновниками)

відповідно до чинного законодавства України.

Статут редакції може передбачати будь-які види господарської

діяльності, які не заборонені законом і відповідають цілям її

діяльності.

У статуті редакції визначаються: засновник (співзасновники)

та назва друкованого засобу масової інформації, місцезнаходження

його редакції, предмет і цілі діяльності, її органи управління,

порядок їх формування, компетенція та повноваження журналістського

і трудового колективів та їх виборних органів, порядок утворення

майна редакції, положення щодо вирішення питань виробничого,

фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності

видання та його редакції, умови її реорганізації, припинення

діяльності, інші положення.

Стаття 23. Редактор (головний редактор) друкованого

засобу масової інформації

Редактор (головний редактор) друкованого засобу масової

інформації є керівником редакції, уповноваженим на те засновником

(співзасновниками).

Редактор (головний редактор) призначається (обирається) на

посаду і звільняється з посади в порядку, встановленому

засновником (співзасновниками) у статуті редакції відповідно до

чинного законодавства України про працю.

Редактор (головний редактор), обраний на посаду трудовим

колективом редакції, не може бути звільнений з посади без згоди

трудового колективу редакції.

Редактор (головний редактор) керує діяльністю редакції в

межах повноважень, визначених її статутом, представляє редакцію у

відносинах із засновником (співзасновниками), видавцем, авторами,

державними органами, об'єднаннями громадян і окремими

громадянами, а також у суді, арбітражному суді і третейському суді

та несе відповідальність за виконання вимог, що ставляться до

діяльності друкованого засобу масової інформації, його редакції

відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.

Стаття 24. Редакційна колегія друкованого засобу масової

інформації

Редакційна колегія - дорадчий орган управління діяльністю

редакції друкованого засобу масової інформації - створюється, діє

та припиняє свою діяльність відповідно до статуту редакції і

очолюється її редактором (головним редактором).

Рішення редакційної колегії набирає чинності після його

затвердження редактором (головним редактором).

Стаття 25. Журналіст редакції друкованого засобу масової

інформації

Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації

відповідно до цього Закону є творчий працівник, який професійно

збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для

друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових

чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою

діяльністю за її уповноваженням.

Належність журналіста до друкованого засобу масової

інформації підтверджується редакційним посвідченням чи іншим

документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу

масової інформації.

На особу, якій видано редакційне посвідчення чи інший

документ, що засвідчує її належність до друкованого засобу масової

інформації, поширюються права і обов'язки, зазначені у статті 26

цього Закону.

Стаття 26. Права та обов'язки журналіста редакції

Здійснюючи свою діяльність на засадах професійної

самостійності, журналіст використовує права та виконує обов'язки,

передбачені Законом України "Про інформацію" ( 2657-12 ) та цим

Законом.

Журналіст має право:

1) на вільне одержання, використання, поширення (публікацію)

та зберігання інформації;

2) відвідувати державні органи влади, органи місцевого і

регіонального самоврядування, а також підприємства, установи і

організації та бути прийнятим їх посадовими особами;

3) відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням

будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених

законом;

4) на вільний доступ до статистичних даних, архівних,

бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу

зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх

схоронності, що визначаються чинним законодавством України;

5) переваги на одержання відкритої за режимом доступу

інформації;

6) на безкоштовне задоволення запиту щодо доступу до

офіційних документів;

7) по пред'явленні редакційного посвідчення чи іншого

документа, що засвідчує його належність до друкованого засобу

масової інформації, перебувати в районі стихійного лиха,

катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і

демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайний стан;

8) звертатися до спеціалістів при перевірці одержаних

інформаційних матеріалів;

9) поширювати підготовлені ним повідомлення і матеріали за

власним підписом, під умовним ім'ям (псевдонімом) або без підпису

(анонімно);

10) відмовлятися від публікації матеріалу за власним

підписом, якщо його зміст після редакційної правки суперечить

особистим переконанням автора;

11) на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за

винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.

Журналіст зобов'язаний:

1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу

масової інформації, з