інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту

редакції;

2) подавати для публікації об'єктивну і достовірну

інформацію;

3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо

їх авторства або збереження таємниці авторства;

4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора)

чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;

5) представлятися та пред'являти редакційне посвідчення чи

інший документ, що засвідчує його належність до друкованого засобу

масової інформації;

6) виконувати обов'язки учасника інформаційних відносин;

7) утримуватися від поширення в комерційних цілях

інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про

реквізити виробника продукції чи послуг ( його адресу, контактний

телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг

тощо.

Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства

за перевищення своїх прав і невиконання обов'язків.

Стаття 27. Акредитація журналіста

Редакції друкованих засобів масової інформації мають право за

погодженням з державними органами та органами управління

об'єднань громадян безкоштовно акредитувати при них своїх

журналістів на визначений або на невизначений строк.

Органи, при яких акредитовано журналіста, сприяють йому у

здійсненні професійної діяльності, попереджують про проведення

нарад та інших заходів, забезпечують стенограмами, протоколами та

іншими матеріалами.

У разі перевищення журналістом своїх прав і невиконання

обов'язків його акредитація може бути припинена тільки за рішенням

органу, який його акредитував. Письмове повідомлення із

зазначенням підстав припинення акредитації одночасно видається

журналісту і надсилається редакції друкованого засобу масової

інформації, до якого він належить.

Стаття 28. Видавець друкованого засобу масової інформації

Видавцем друкованого засобу масової інформації може виступати

суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції

матеріально-технічного забезпечення видання друкованого засобу

масової інформації, на підставі пред'явлення засновником

(співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і

укладеного між ними договору.

Стаття 29. Продукція друкованого засобу масової інформації

Виготовлений видавцем тираж окремого випуску видання,

підписаний редактором (головним редактором) на вихід у світ, є

продукцією друкованого засобу масової інформації.

Стаття 30. Розповсюджувач продукції друкованого засобу

масової інформації

Суб'єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за

передплатою чи іншим способом розповсюджує виданий тираж

періодичного і такого, що продовжується, видання, є

розповсюджувачем продукції друкованого засобу масової інформації.

Чинити перешкоди розповсюджувачу у здійсненні його діяльності

на законних підставах забороняється.

Стаття 31. Виробничі, майнові та фінансові відносини між

суб'єктами діяльності друкованих засобів масової

інформації

Виробничі, майнові та фінансові відносини засновника

(співзасновників), редакції, видавця, розповсюджувача друкованого

засобу масової інформації будуються на основі чинного

законодавства і договору.

Договором визначаються:

кошти на утримання редакції;

частини доходу (прибутку) від діяльності редакції, що

розподіляються і надходять у розпорядження засновника

(співзасновників), редакції, видавця та розповсюджувача;

зобов'язання засновника і видавця щодо забезпечення

виробничих та соціально-побутових умов життя та праці

співробітників редакції відповідно до вимог, передбачених чинним

законодавством;

інші положення.

Стаття 32. Вихідні дані

У кожному випуску друкованого засобу масової інформації

повинні міститися такі вихідні дані:

1) назва видання;

2) засновник (співзасновники);

3) прізвище та ініціали редактора (головного редактора);

4) порядковий номер випуску і дата його виходу в світ;

5) індекс видання, розповсюджуваного за передплатою;

6) тираж;

7) ціна або помітка "Безкоштовно";

8) адреси редакції, видавця, друкарні;

9) серія, номер і дата видачі свідоцтва про державну

реєстрацію;

10) видавець (співвидавці).

Розповсюдження продукції друкованого засобу масової

інформації без вихідних даних забороняється.

Стаття 33. Контрольні примірники

Контрольні примірники періодичних і таких, що продовжуються,

видань відразу після надрукування безоплатно надсилаються

редакцією засновникові (співзасновникам) і реєструючому органу.

Розділ III

ВІДНОСИНИ МІЖ РЕДАКЦІЯМИ ДРУКОВАНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ

ІНФОРМАЦІЇ І ГРОМАДЯНАМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Стаття 34. Право на одержання масової інформації через

друковані засоби масової інформації

Всі громадяни України, юридичні особи і державні органи

відповідно до статті 9 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 )

мають право на оперативне одержання через друковані засоби

масової інформації публічно поширюваної інформації про діяльність

державних органів і організацій, об'єднань громадян та їх

посадових осіб, а також інших відомостей, необхідних для

реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів,

здійснення завдань і функцій.

Стаття 35. Інформаційний запит щодо доступу до офіційних

документів і запит щодо надання письмової або

усної інформації для друкованих засобів

масової інформації

Порядок і форма запиту щодо доступу до офіційних документів і

запиту щодо надання письмової або усної інформації для друкованих

засобів масової інформації, строки їх розгляду, відмова та

відстрочка задоволення, порядок відшкодування витрат, пов'язаних

із задоволенням запитів, а також характер документів та

інформації, що не підлягають наданню для ознайомлення за запитом,

визначаються Законом України "Про інформацію".

Стаття 36. Авторські твори і листи

Редакція зобов'язана при використанні авторських матеріалів і

творів художньої літератури та мистецтва додержувати авторських

прав та прав на інтелектуальну власність.

Ніхто не має права зобов'язати редакцію опублікувати

відхилений нею твір, лист, інший матеріал або повідомлення, якщо

інше не передбачено цим Законом або статутом редакції.

Лист, адресований редакції, може бути використаний у

повідомленнях і матеріалах, якщо при цьому не змінюється зміст

листа і не порушуються положення цього Закону.

Редакція не зобов'язана відповідати на листи чи пересилати їх

до інших інстанцій.

Стаття 37. Спростування інформації

Громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх

законні представники мають право вимагати від редакції друкованого

засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених

про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх

честь та гідність.

Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею

відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана на вимогу

заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому

випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати

його за власною ініціативою.

Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено

під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де

містилося повідомлення, яке спростовується.

Обсяг спростування не може більше ніж удвічі перевищувати

обсяг спростовуваного фрагменту опублікованого повідомлення або

матеріалу. Забороняється вимагати, щоб спростування було меншим,

ніж половина стандартної сторінки машинописного тексту.

Спростування може бути підготовленим у формі відповіді, обсяг

якої не перевищує спростовуваного матеріалу.

Скорочення чи інші зміни в тексті спростування заявника без

його згоди не допускаються.

Редакція відмовляє в публікації