ПЛАН
1. Поняття кримінально-виконавчого права, його предмет та місце в системі права України
2. Поняття та види класифікації засуджених до позбавлення волі
3. Порядок і умови виконання покарання у вигляді штрафу
Використана література
1. Поняття кримінально-виконавчого права, його предмет та місце в системі права України
Кожна галузь права, у тому числі і кримінально-виконавче право, закріплює у своїх інститутах і нормах цілі, принципи, стратегію, напрям-ки, основні засоби і методи політики держави в тій чи іншій сфері. Відповідно і кримінально-виконавче право закріплює у своїх нормах основні положення політики держави у сфері виконання покарань. Разом із тим кримінально-виконавче право не є пасивним реєстратором держав-ної політики. Воно має свої власні непорушні базові положення, на які не може і не повинна впливати політика. Стверджувати так дозволяє закріплений уст. 8 Конституції України принцип верховенства права.
Кримінально-виконавче право є сукупністю забезпечених силою державного примусу загальнообов'язкових норм, що регламентують діяльність органів та установ виконання покарань, визначають порядок виконання й умови відбування покарань, регулюють правовідносини, що виникають у сфері виконання покарань.
Поняття кримінально-виконавчого права і кримінально-виконав-чого законодавства не збігаються, тому що хоча КВК України і є фор-мою кримінально-виконавчого права, але не єдиною. Норми криміна-льно-виконавчого права містяться не тільки у кримінально-виконавчо-му законодавстві, але й в інших галузях законодавства, наприклад, у законах про вибори, у пенсійному законодавстві і т. ін.
Кримінально-виконавче право являє собою самостійну галузь пра-ва, що характеризується власним предметом і методом правового регу-лювання, а також системою норм. Разом із тим норми кримінально-виконавчого права є похідними від норм кримінального права; визна-чаючи процедуру виконання-відбування покарань, вони виконують допоміжну роль у реалізації інституту покарання, визначену матеріаль-ними кримінально-правовими нормами. Це означає що поняття пока-рання, його цілі, види покарань, які визначені у КК України, мають вирішальне значення для визначення предмета правового регулюван-ня кримінально-виконавчого права.
Предмет кримінально-виконавчого законодавства входить у предмет правового регулювання кримінально-виконавчого права як галузі права. Предметом регулювання кримінально-виконавчого права й законодав-ства насамперед є діяльність органів і установ виконання покарань. Це випливає з п. 14 ст. 92 Конституції України. Крім того, ч. 1 ст. 1 КВК уточ-нює: «Кримінально-виконавче законодавство України регламентує поря-док і умови виконання та відбування кримінальних покарань».
Відповідно до ч. 2 ст. 1 КВК кримінально-виконавче законодавст-во України визначає:
- принципи виконання кримінальних покарань;
- правовий статус засуджених;
- гарантії захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків;
- порядок застосування до них заходів впливу з метою виправлен-ня і профілактики асоціальної поведінки;
- систему органів і установ виконання покарань, їх функцій та по-рядок діяльності;
- підстави й порядок звільнення від відбування покарання;
- регламентує порядок і умови виконання та відбування криміна-льних покарань;
- крім того, вказує на те, хто може здійснювати нагляд і контроль
за виконанням кримінальних покарань; називає форми участі громадсь-кості у виправленні і ресоціалізації засуджених.
2. Поняття та види класифікації засуджених до позбавлення волі
З метою диференційованого підходу до виконання пока-рання в теорії кримінального і кримінально-виконавчого права досить чітко розроблена й закріплена в нормах законо-давства класифікація засуджених до позбавлення волі. Вона створює не тільки необхідні умови для диференціації вико-нання покарання, а й значною мірою впливає на формування системи установ виконання покарань, забезпечує ізоляцію один від другого різних за ступенем суспільної небезпеки і ха-рактеру поведінки засуджених. Крім того, вона створює умо-ви для індивідуалізації виконання покарання. Згідно зі ст. 67 Мінімальних стандартних правил поводження із в'язнями ме-тою класифікації є:
- відокремлення ув'язнених від тих, хто в силу свого зло-чинного минулого чи негативних рис характеру загрожує не-гативним впливом на них;
- поділ ув'язнених на категорії, що полегшує роботу з ними, з метою повернення їх до життя в суспільстві.
Система класифікації засуджених до позбавлення волі тіс-но пов'язана з класифікацією злочинів у кримінальному пра-ві. Остання певною мірою визначає класифікацію засудже-них. В цьому полягає єдність і взаємозалежність вказаних ін-ститутів з точки зору оцінки характеру і ступеню суспільної небезпеки злочинів при призначенні і виконанні покарання.
Класифікація засуджених до позбавлення волі - суміжний ін-ститут кримінального і кримінально-виконавчого права. При цьому в кримінально-виконавчому законодавстві дістають розвиток положення кримінального закону.
Критеріями в класифікації засуджених до позбавлення во-лі є: вік; стать; тяжкість вчиненого злочину; строк призна-ченого покарання; форма вини; факт відбування в минулому покарання у вигляді позбавлення волі; визнання засудженого особливо небезпечним рецидивістом; робота в правоохорон-них органах до засудження; громадянство.
Що ж таке класифікація? Із сказаного випливає, що кла-сифікація засуджених є розподіл їх на більш-менш однорідні групи відповідно до специфічних ознак (критеріїв) залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки вчиненого зло-чину, минулих судимостей, статі і віку з метою диференціації та індивідуалізації виконання покарань.
Розрізнюють 4 види критеріїв класифікації засуджених: фізіологічні; юридичні; педагогічні; психологічні.
До фізіологічних критеріїв класифікації засуджених від-носяться стать, вік, стан здоров’я. За статтю засуджені класи-фікуються на чоловіків та жінок. За віком - на дорослих та неповнолітніх.
За станом здоров’я - на працездатних, непрацездатних і хворих тяжким або хронічним захворюванням.
До юридичних критеріїв відносяться тяжкість вчиненого злочину, особа засудженого і форма вини. За тяжкістю вчи-неного злочину розрізняють три категорії засуджених: які вчи-нили особливо небезпечні злочини проти держави, які вчинили тяжкі злочини, і вчинили злочини, що не є тяжкими.
За особою засудженого - особи, які відбувають покаран-ня у місцях позбавлення волі вперше, які відбували покаран-ня раніше, особливо небезпечні рецидивісти, особи, яким вища міра покарання в порядку амністії або помилування за-мінена позбавленням волі. За формою вини засуджені класи-фікуються
