Законодавче закріплення податкового механізму.

Становлення податкової механізму в Україні відбувається в складних умовах. Правове регулювання оподатку-вання перебуває поки що в стані, далекому від доско-налості. Довгий час у нашій країні принижувалась роль товарно-грошових відносин, що, в свою чергу, негативно вплинуло на розвиток податкової теорії та практики.

У структурі доходів консолідованого бюджету Украї-ни найбільшу питому вагу становлять податок на при-буток підприємств та організацій, податок на додану вар-тість та надходження до Пенсійного фонду. Всі інші по-датки, внески та платежі становлять меншу питому вагу.

З переходом вітчизняної економіки на ринкові рей-ки з'явилась гостра необхідність у чіткій та докладній юридичній регламентації фінансових і, особливо, подат-кових відносин. При створенні відповідного правового масиву корисне звернення до позитивного досвіду, на-копиченого в країнах з розвинутою ринковою економі-кою, - Великобританії, СІЛА, Франції, ФРН та ін., який не тільки сприяє розробці досконаліших нормативних актів щодо фінансових питань, але й допомагає зрозумі-ти загальні закономірності функціонування і розвитку податкового механізму.

Так, наприклад, законодавча регламентація оподатку-вання в розвинутих країнах дає можливість централізовано керувати податковою системою, перетворюючи її на один з найважливіших важелів економічної політики держа-ви. Водночас така централізація поєднується з гнучкістю, яка забезпечується за рахунок можливості щороку уточ-нювати ставки податків та проводити фіскальну політику відповідно до зміненої економічної кон'юнктури.

В Україні через економічну кризу, характерними ри-сами якої є істотний спад виробництва валового внутрі-шнього продукту і національного доходу при загально-му падінні фізичного обсягу товарної продукції та по-слуг, деформуючий вплив руйнівних інфляційних про-цесів на національні системи грошового і кредитного обігу, а також посилення бюджетного дефіциту та дефі-циту платіжних балансів і бурхливе соціальне розшару-вання населення та інші об'єктивні й суб'єктивні при-чини, податковий механізм не набув стабільності і має ба-гато недоліків та суперечностей.

Досі не визначено чіткої концепції побудови систе-ми оподаткування. Це стосується співвідношення підсистем оподаткування юридичних і фізичних осіб, складу податків, Співвідношення прямих та непрямих податків, визначення об'єктів оподаткування і джерел сплати по-датків, рівня податкових ставок і принципів диференціа-ції їх, напрямків та умов надання податкових пільг.

Податки відображають складні економічні відноси-ни і тому мають бути адекватними цим відносинам. У протилежному разі вони не зможуть повною мірою вико-нувати покладені на них функції.

У літературних джерелах висловлюються різні дум-ки щодо напрямків і підходів удосконалення діяльності податкового механізму, схем оподаткування та податкових ставок.

Відомо декілька схем оподаткування, однак серед них правомірно зазначити три основні:

а) стягнення податків з особи як такої залежно від її прибутку або інших властивостей;

б) стягнення податків з використовуваних загальних або неподільних ресурсів;

в) оподаткування результатів комерційної діяльності фізичних та юридичних осіб, а також частково їхньої власності.

Але незалежно від схем оподаткування будь-яка по-даткова система має забезпечувати надійне надходжен-ня коштів до дохідної частини бюджету. Прибуток підприємств і додана вартість в умовах нерівно працюю-чої кризової економіки - величини дуже мінливі і не завжди можуть бути придатними як базові показники при оподаткуванні. Це засвідчує й практика, і, зокрема, різниця між прогнозованою та фактично одержаною бю-джетом сумою податкових надходжень.

На думку деяких авторів, визначну роль у податковому механізмі України мають відігравати податки на майно, на землю і на використання природних ресурсів. Вони не залежать від обсягу виробництва, продажу і є стабільни-ми, а значить, створюють гарантію поповнення бюджету і будуть стимулювати ефективне використання природних ресурсів і закріплених основних та оборотних фондів.

Для введення в дію таких видів податків необхідне положення про середню норму прибутку, а для цього ма-ють бути юридично точні відносини між товаровиробни-ками, розрахунки вартості майна, ресурсів тощо.

Останнім часом в Україні особливо гостро постають питання про розміри податкових ставок. Підприємці кри-тикують їх за те, що вони дуже великі і тим самим тис-нуть на виробника, працівники бюджетної сфери - за те, що вони низькі і не дають можливості гідно платити за роботу, бухгалтери - за складність у розрахунках, фахівці податкової служби - за легкість, з якою при ба-жанні від них можна ухилитися та ін.

Однак слід зазначити, що ідеальних податкових механізмів, які б одночасно задовольняли населення, підприємства та органи влади, немає і бути не може. В Україні зроблено перші кроки в напрямку спрощення механізму оподат-кування і зниження розмірів ставок податків з урахуван-ням розширення бази для нарахування податків (голов-ним чином завдяки скороченню та скасуванню пільг).

Щодо змін в оподаткуванні доходів громадян, то вони полягають у включенні всіх видів одержаних доходів до сукупного доходу і в здійсненні його оподаткування за помірними прогресивними ставками залежно від розміру річних доходів громадян. При цьому незмінними зали-шаються умова прогресивного збільшення ставки подат-ку з більших доходів громадян, а також визначення межі неоподатковуваного доходу і категорії громадян, до яких будуть застосовуватись понижені податкові зобов'язання.

Передбачається введення податку на майно підпри-ємств, щоб забезпечити ефективне використання виробни-чих фондів, встановлення оптимальних запасів сировини та матеріалів, готових виробів, а також залучення стабіль-них надходжень до бюджету і податку на нерухоме май-но громадян за мінімальною ставкою 0,05 відсотка варто-сті нерухомого майна.

Крім цього, внесено ряд інших змін та доповнень до чинних нормативних актів, зокрема в Закони «Про оподат-кування прибутків підприємств», «Про систему оподаткування», прийнято Закон України «Про податок на дода-ну вартість» тощо.

У названих нормативних актах визначено і закріпле-но принципи побудови системи оподаткування, подаєть-ся перелік об'єктів оподаткування і видів податків, вста-новлено розміри ставок податків, визначено права, обов'яз-ки і відповідальність платників податків та службових осіб державних податкових адміністрацій,