Юридичні особи.

Директор швейної фабрики видав наказ про утворення магазину „Одяг” і призначив директора. Для розміщення магазина виконком районної Ради виділив приміщення, що знаходилось у віданні ЖЕУ. Директор магазину звернувся в ЖЕУ з проханням про укладення договору оренди приміщення у відповідності з ордером, виділеним виконкомом. Начальник ЖЕУ почав вимагати статут магазину і запропонував вказати номер безготівкового рахунку.

У вступній частині:

1. Дайте поняття юридичної особи, назвіть її ознаки.

2. Визначте і назвіть нормативні акти, що регулюють права і обов'язки
об'єднань.

У резолютивній частині дайте відповідь:

- Чи правомірні вимоги ЖЕУ?

- Які необхідно вимагати документи і відомості для укладання договору оренди?

- Чи може директор фабрики приймати рішення про утворення
магазину?

Вступна частина.

1. Поняття і ознаки юридичної особи

Ст. 80 ЦК України визначає юридичну особу як організацію, створену і зареєстровану у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

З врахуванням положень ЦК та теорії цивільного права можна дати такий перелік ознак юридичної особи:

1) Наявність організації, тобто певним чином організаційно і структурно оформленого соціального утворення.

Традиційно у цивілістичній літературі ця ознака юридич-ної особи іменувалася як вимога „організаційної єднос-ті”. Організаційна єдність виражається у визначенні цілей і завдань юридичної особи, у встановленні її внутрішньої струк-тури, компетенції органів, порядку їхнього функціонування тощо. Організаційна єдність закріпляється у статуті юридич-ної особи, її установчих документах або у акті органу влади про створення юридичної особи публічного права. Крім того, щодо окремих видів юридичних осіб закон передбачає обов'яз-кові правила стосовно організації їхньої внутрішньої структу-ри та порядку функціонування її органів управління. Напри-клад, ст. 97 ЦК встановлює, що управління товариством здійс-нюють його органи, якими є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

2) Майнова самостійність юридичної особи припускає наявність у юридичної особи майна, що виділене і враховуєть-ся окремо від майна засновників цієї юридичної особи та від майна інших власників.

3) Наявність у неї цивільної правоздатності і дієздатності (правосуб'єктності), іншими словами, здатності приймати участь у цивільному обігу від свого імені.

Юридична особа від власного імені, самостійно розпоряджа-ється своїм майном, набуває цивільних прав та обов'язків (зок-рема, укладає договори, вступає у зобов'язання) і здійснює їх. Така діяльність від власного імені у цивільному обігу слугує зовнішнім вираженням самостійності правосуб'єктності юри-дичної особи. Забезпеченню індивідуалізації юридичної особи, можливості її участі у цивільному обігу слугує найменування юридичної особи, котре відповідно до правил, встановлених у ст. 90 ЦК, має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування, зареєстроване у порядку, встановленому законом. Фірмове найменування як засіб інди-відуалізації його власника є об'єктом виключного права і може бути використане тільки за згодою носія цього права. Наймену-вання юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

4) Здатність відповідати за прийнятими на себе зобов'я-заннями.

Зокрема ст.90 ЦК України закріплює загальний принцип, відповідно до якого юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Положення щодо самостійної відповідальності юридичної особи, а також окремі її обмеження містяться також у главі 8 ЦК, присвяче-ній визначенню правового становища окремих видів підприєм-ницьких товариств.

Відповідальність юридичної особи публічного права, що фі-нансується державою, обмежується коштами, які знаходяться в її оперативному управлінні. За умови нестачі таких коштів до субсидіарної відповідальності притягується власник установи.

5) Здатність бути позивачем або відповідачем у суді.

Цю ознаку не завжди вказують окремо, іноді розглядаючи її як більш загальну властивість - можливість бути самостій-ним учасником цивільного обігу. Однак правильним здається трактувати її як окремий прояв правосуб'єктності юридичної особи, оскільки в цьому випадку йдеться не тільки про реаліза-цію, але й про порядок захисту цивільних прав останнього. Власне, така позиція відображена і у ст. 80 ЦК України.

Всі розглянуті ознаки тісно пов'язані між собою. Наявність відокремленого майна - матеріальна основа господарської са-мостійності і самостійної відповідальності юридичної особи; остання ж без матеріальної бази неможлива. У той же час само-стійна відповідальність - необхідна передумова реалізації юри-дичною особою наданої йому можливості від свого імені набува-ти майнових прав і обов'язків. Адже без такої відповідальності ці права і обов'язки не мали б практичного значення: саме у самостійній відповідальності відображається практичне значен-ня прийняття і виконання обов'язків від свого імені. Без само-стійної майнової відповідальності майнова відокремленість мала б однобічний характер і не була б достатньо повною. Так само організаційна єдність не може розглядатися поза контекстом змісту установчих документів та їхнього значення для реєстра-ції, а відтак - конституювання юридичної особи.

2. Об'єднанням підприємств є господарська органі-зація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та со-ціальних завдань.

Об'єднання підприємств утворюються підприєм-ствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до Господарського кодексу та інших за-конів мають право утворювати об'єднання підприємств. В об'єднання підприємств можуть входити підприєм-ства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав.

Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання.

Об'єднання підприємств є юридичною особою.

Державна реєстрація об'єднання підприємств здійснюється відповідно до статті 58 Господарського кодексу.

Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'-єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання.

Господарське об'єднання - об'єднання підпри-ємств, утворене за