Господарські об'єднання діють на основі уста-новчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками.

Державне (комунальне) господарське об'-єднання - об'єднання підприємств, утворене держав-ними (комунальними) підприємствами за рішенням Ка-бінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утво-рюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.

Державне (комунальне) господарське об'-єднання діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв
рішення про утворення об'єднання.

Положення статей Господарського кодексу застосовуються також до
об'єднань інших суб'єктів господарювання - юридич-них осіб або об'єднань підприємств за участі таких осіб, якщо інше не передбачено цим Кодексом та
іншими законами.

Господарські об'єднання утворюються як асоці-ації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'-єднання підприємств, передбачені законом.

Асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробниц-тва, організації спільних виробництв на основі об'-єднання учасниками фінансових та матеріальних ре-сурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішен-ням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами вла-ди, іншими підприємствами та організаціями.

Корпорацією визнається договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізо-ваного регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових про-грам, науково-технічних, будівельних проектів тощо).

Консорціум використовує кошти, якими його наділя-ють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять, і інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників
об'єднання, з централізацією функцій науково-техніч-ного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відно-синах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути од-ночасно учасниками іншого концерну.

Державні і комунальні господарські об'єднання утворюються переважно у формі корпорації або кон-церну, незалежно від найменування об'єднання (комбі-нат, трест тощо) (ст.120 ГК).

Промислово-фінансові групи – є об’єднанням , яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кінцевої продукції (ст.125 ГК).

Холдингова компанія – господарюючий суб’єкт, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше, господарюючих суб’єктів (ст. 126 ГК).

Ст. 127 Господарського кодексу розглядає також об'єднання підприємців як фізичних осіб (громадян) - союзи, спілки, асоціації підприємців. Відповід-но до наведеного переліку ці структури підпадають під ознаки громадських організацій, що діють на підставі За-кону України „Про об'єднання громадян”.

Варто зауважити, що у ст. 127 Кодексу об'єднання підприємців розглядається як форма об'єднання інтересів підприємств. Звідси можна дійти висновку, що предме-том регулювання Господарського кодексу є об'єднання лише тих підприємців, що репрезентують інтереси певних підприємств. Це не суперечить предмету регулювання Господарського кодексу (ст. 1).

Нормативно-правові акти, що регулюють права і обов’язки об’єднань:

Конституція України від 28 червня 1996 року;

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року;

Закон України „Про промислово-фінансові групи в Україні” від 21 листопада 1995 року;

Закон України „Про об’єднання громадян” від 8 вересня 2005 року;

Закон України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” від 3 листопада 2005 року;

Указ Президента України від 11 травня 1994 року „Про холдингові компанії, що створюються у процесі корпоратизації та приватизації”.

Резолютивна частина

На правовідносини щодо найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) поширюється чинність положень про найм (ст.759-786 ЦК). Якщо предмет договору перебуває у державній або комунальній власності, до цих правовідносин застосовується Закон України „Про оренду державного і комунального майна”.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Згідно ст. 4 Закон України „Про оренду державного і комунального майна” об’єктами оренди може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Наказом Державного фонду майна № 2975 від 14 листопада 2005 року затверджений перелік документів, які подаються орендодавцеві для укладання договору оренди майна, одними з котрих є:

1. Заява про намір узяти в оренду майно, що належить до державної власності із зазначенням найменування, місця знаходження (місця проживання) та платіжних реквізитів заявника;

2. Інформація про загальну площу об'єкта