3. Проект договору оренди об`акта;

4. Розрахунок орендної плати за перший або базовий місяць оренди, підписаний керівником і головним бухгалтером підприємства (подається в одному примірнику)

5. Звіт про незалежну оцінку нерухомого майна;

6. Висновок про вартість об`єкта оренди;

7. Акт оцінки окремого індивідуально визначеного майна, якщо методикою оцінки не передбачена обов'язкова незалежна оцінка;

8. Копія статуту та установчого договору (у разі звернення господарського товариства із заявою про оренду).

9. Довідка підприємства - балансоутримувача про наявність у нього на балансі майна, що передається в оренду, та про відсутність (наявність) на підприємстві боргу перед бюджетом або податкової застави об'єкта оренди (стаття 8 Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”);

10. Довідка органу статистики про включення орендаря - юридичної особи до ЄДРПОУ

11. Копія довідки про взяття на облік платника податку.

12. Документи, які необхідно надати для нотаріального посвідчення договору оренди згідно з переліком, визначеним в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 03.03.2004 за № 283/8882;

13. Копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (форма N 2-р);

14. Копія ліцензії на здійснення юридичною особою окремого виду діяльності (за наявності такого);

15. Погодження органу управління у сфері охорони культурної спадщини в разі належності до об'єктів культурної спадщини;

Для розв’язання завдання ми можемо зробити наступні висновки.

Згідно діючого законодавства, швейна фабрика може бути створена у різних організаційно-правових формах – державного підприємства або господарського товариства.

Я розгляну на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю, як самої розповсюдженої організаційно-правової форми.

Почнемо з початку, що швейна фабрика у формі товариства з обмеженою відповідальністю повинна мати статут. Для того щоб відкрити магазин, а це зайняття роздрібною або оптовою торгівлею, в статуті повинен бути вказаний цей вид економічної діяльності. В разі, якщо такий вид діяльності у статуті відсутній, то швейна фабрика не має права відкривати магазин. В цьому разі необхідно скликати загальні збори і винести рішення про внесення змін до установчих документів, а саме внести цей вид діяльності. Ці збори будуть правомочні, якщо в них беруть участь засновники, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів (ст. 41 ЗУ „Про господарські товариства”).

Зазначу, що згідно ст. 145 Цивільного кодексу, управління товариством з обмеженою відповідальністю здійснюють загальні збори його учасників. Тобто рішення про створення магазину повинні приймати засновники (учасники) товариства рішенням загальних зборів.

Рішення про передачу комунального майна приймається на сесії місцевих рад і при цьому надається не ордер виконкому на оренду приміщення, а рішення місцевої ради депутатів. Договір оренди укладається з управлінням (відділом) комунального майна при місцевих радах (адміністраціях), так як вони є розпорядниками комунального майна, а якщо таких не має, то з ЖЕУ.

Для цього начальник ЖЕУ має право вимагати номер безготівкового рахунку та статут швейної фабрики, а не статут магазину. Для відкриття магазину повинен бути отриманий дозвіл на здійснення торгівлі, який видається управлінням (відділом) торгівлі і побуту.

Завдання №13. ЗОБОВЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ВНАСЛІДОК ЗАПОДІЯННЯ ШКОДИ

Робітних взуттєвої фабрики Петренко, повертаючись з роботи додому, був збитий автомашиною, яка належала таксомоторному парку, і від завданих йому тілесних травм помер. Непрацездатна дружина померлого, що була на його утриманні, пред'явила позов фабриці і таксомоторному парку про відшкодування в зв'язку з втратою годувальника. В судовому засіданні фабрика не дала згоди на задоволення позову, вважаючи відповідачем таксомоторний парк. Останній також не погодився з позовом з тієї причини, що нещасний випадок з Петренком трапився в час, коли він йшов з роботи і тому цей випадок пов'язаний з роботою. Виходячи з цього, фабрика, на якій працював робітник, і повинна відшкодовувати завдані витрати.

У вступній частині:

1. Визначте загальні основи відповідальності по зобов'язаннях, які виникають внаслідок заподіяної шкоди.

2. Дайте відповідь, за яких умов наступає відповідальність органі-зації, якщо ушкодження здоров’я і смерть робітника були зв'я-зані з виконанням ним своїх трудових обов'язків. Хто відповідає за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки?

Напишіть вмотивоване рішення суду з даної справи.

Вступна частина

1. Глава 82 ЦК України присвячена зобов'язанням, що виникають не з договорів, а із завдання шкоди. Законодавець не дає визначен-ня даного зобов'язання, однак в ст. 1166 ЦК міститься основна ідея за якою „шкода, завдана неправомірними рішеннями, дія-ми чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала”. Враховуючи зміст правової норми, можна ви-значити зобов'язання із відшкодування шкоди як зобов'язан-ня в яких особа, яка завдала шкоди неправомірними рішення-ми, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи шкоди, а також майну фізичної або юридичної особи, зобов'язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування завданої шкоди в повному обсязі.

В юридичній літературі поняття „зобов'язання із відшкоду-вання шкоди” (які відомі нам як зобов'язання внаслідок завдання шкоди”) та „відповідальність за завдану шкоду” часто застосовують як тотожні. Таку позицію займає і законодавець. Глава 82 розділу III („Окремі види зобов'язань”) ЦК названа „Відшкодування шкоди”, а перші статті цієї глави (1166 та 1167) присвячені загальним підставам відповідальності за за-вдану майнову шкоду та моральну.

Зобов'язання із відшкодування шкоди виникає з факту пра-вопорушення. З цього моменту воно має своїм змістом відпові-дальність, тобто покладання на особу обов'язку нести негатив-ні наслідки. Тобто відповідальність за завдану