У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Курсова робота - Юридичні особи.
39
йому завдано ушкодження здоров'я. Потерпілий передбачав і бажав настан-ня шкідливих наслідків. За цих обставин відшкодування шко-ди потерпілому з боку володільця джерела підвищеної небез-пеки було б не виправданим.

Груба необережність потерпілого та матеріальне становище фізичної особи - володільця джерела підвищеної небезпеки є підставами зменшення розміру відшкодування (ст. 1193 ЦК України).

У разі завдання шкоди кількома джерелами підвищеної не-безпеки внаслідок їх взаємодії згідно ст. 1188 ЦК необхідно розрізняти завдання шкоди самим володільцям цих джерел та іншим особам.

У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підви-щеної небезпеки їх володільцям питання про її відшкодуван-ня вирішується за принципом вини. Так, за правилами ч. 1 ст. 1188, якщо шкоди завдано одній особі з вини іншої особи, то вона відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наяв-ності вини усіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, роз-мір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Положення ч. 2 ст. 1188 ЦК України застосовуються у ви-падках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвище-ної небезпеки іншим особам. Тобто, володільці цих джерел, які спільно завдали шкоди, несуть солідарну відповідальність не-залежно від своєї вини (ст. 1190). Підставами звільнення воло-дільців джерел підвищеної небезпеки від обов'язку відшкоду-вати завдану шкоду іншим особам можуть бути дія неперебор-ної сили або умисел самого потерпілого (ст. 1187). Також при покладенні відповідальності на володільців джерел врахову-ються груба необережність самого потерпілого та матеріальне становище заподіювача шкоди - фізичної особи (ст. 1193).

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№2-918/06

27 листопада 2006 року м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Алфьорова П.Д., при секретарі Лора С.М., розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовною заявою Петренко Лариси Василівни до взуттевої фабрики та таксоматорного парку про відшкодування шкоди в зв’язку з втратою годувальника, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом, який підпримав в судовому засіданні.

Судом встановлено, що Петренко Олег Сергійович, повертаючись з роботи додому, був збитий автомашиною, яка належала таксомоторному парку, і від завданих йому тілесних травм помер.

В судовому засіданні представник фабрики позов не визнав. Таксомоторний парк не погодився з позовом з тієї причини, що нещасний випадок з Петренко трапився в час, коли він йшов з роботи і тому цей випадок пов’язаний з роботою і фабрика, на якій працював робітник, і повинна відшкодовувати завдані витрати.

Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так, згідно ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Володільцем джерела підвищеної небезпеки є таксомоторний парк.

Проведення розслідувань та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві є обов’язком власника або уповноваженого їх органом. Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах та організаціях затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094. Дія цього положення розповсюджується на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності.

Порядок розгляду нещасних випадків, встановлених Положенням, розповсюджується на всіх фізичних осіб, які працюють на підставі трудового договору (контракту).

Згідно п. 5.1 зазначеної Постанови нещасні випадки не визнаються пов’язаними з вироництвом під час слідування на роботу пішки, на громадському, особистому або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству та не використовується в інтересах цього підприємства.

Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 61, 88, 215 ЦПК України, ст. 1187 ЦК Украъни, Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах та організаціях затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094, -

В И Р ІШ И В:

Позовні вимоги Петренко Л.В. задовольнити частково.

Визнати відмову таксомоторного парку у відшкодуванні завданої Петренко Л.В. шкоди незаконною. та зобов’язати відповідача відшкодувати шкоду у зв’язку з втратою годувальника.

Суддя: підпис А.М.Алфьоров

.

Завдання №17. Тема: ТРУДОВИЙ ДОГОВІР

У відповідності з укладеним договором, Шульга був зобов'язаний виконувати художнє оформлення стін і стелі їдальні взуттєвої фабрики протягом чотирьох місяців. В договорі були обумовлені початок, закінчення і місця ро-боти. Умови оплати роботи: вона буде провадитися регулярно 2 рази на місяць; контроль за виконанням роботи покладається на працівника їдальні; кінцевий розрахунок - після завершення робіт. Шульга працював 3,5 місяці і був звіль-нений в зв'язку з достроковим закінченням роботи. В оплаті за невикористану відпустку йому було відмовлено, оскільки, на думку керівництва їдальні, Шуль-га працював за договором-підряду. Проте Шульга заперечував, вважаючи, що трудовий договір був укладений на час виконання визначеної роботи.

У вступній частині розкрийте:

1. Поняття трудового договору.

2. Розкрийте зміст трудового договору.

3. Порядок його укладання.

В резолютивній частині дайте відповідь:

1. Який договір було укладено з Шульгою?

2. Чим відрізняється трудовий договір від цивільно-правового
договору-підряду?

3. Як вирішити спір?

Вступна частина

1. Право на працю є основним конституційним правом грома-дян України. Воно проголошене ст. 43 Конституції України, визнається за кожною людиною і становить собою можливість заробляти на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується.

Право на працю реалізується різними шляхами. Одні грома-дяни займаються індивідуально-трудовою діяльністю, інші - створюють або влаштовуються в кооперативні чи акціонерні то-вариства. Переважна більшість громадян влаштовуються на ро-боту шляхом укладення трудового договору як наймані праців-ники на підприємства, незалежно від їх форм власності.

Для реального здійснення громадянами цього


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12