Спеціальність є частиною трудової діяльності в межах певної професії, що найбільш глибоко та всебічно опанована праців-ником. Спеціальність є основною ознакою, що характеризує трудову функцію працівника, оскільки вона містить у собі спе-ціалізацію працюючих за професіями із специфікою роботи в умовах певного виду діяльності. Однак сама по собі спеціальність працівника не завжди визначає ту конкретну роботу, для вико-нання якої він був найнятий. Необхідно враховувати також ква-ліфікацію працівника.

Кваліфікація - це рівень теоретичних та практичних знань за відповідною професією і спеціальністю, який відповідає тарифному розряду, класу, категорії, вченому ступеню тощо. Ква-ліфікаційний розряд дозволяє власнику або уповноваженому ним органу доручати працівнику роботу відповідної складності.

У той же час присвоєний працівникові розряд, клас або кате-горія визначає обсяг деяких істотних правомочностей працівни-ка - таких, як розмір тарифної ставки. Коло трудових обов'яз-ків працівника та їх кваліфікаційні характеристики містяться в тарифно-кваліфікаційних довідниках та в деяких нормативних актах.

Конкретний зміст, обсяг та порядок виконання роботи на конкретному робочому місці встановлюються на підприємстві технологічними картками, робочими інструкціями та іншими нормативними актами, в тому числі локальними.

Трудова функція службовців визначається найменуванням посад, які передбачені структурою і штатним розписом держав-ного органу чи підприємства, установи, організації.

Посада характеризується певним колом службових обов'яз-ків, повноважень і відповідальністю, що настає в разі невико-нання обов'язків. У найменуванні посади знаходить свій вираз поділ праці, що склався у певній галузі, на підприємстві чи в установі.

Трудові обов'язки службовців конкретизуються в посадових інструкціях, що розробляються та затверджуються на під-приємствах за погодженням з профспілковим органом На основі галузевих посадових інструкцій і положень про відділи та служ-би підприємства, галузевих кваліфікаційних характеристиках, положеннях про окремі категорії працівників.

Місце роботи, як правило, визначається місцем знаходжен-ня підприємства як сторони трудового договору. Залежно від структурної організації підприємства працівник може бути ви-користаний на роботі в будь-якому структурному підрозділі. Але коли структурні підрозділи знаходяться поза межами певної ад-міністративно-територіальної одиниці, де укладався трудовий договір, то місце роботи обов'язково повинно бути конкретизо-ваним.

Істотне значення для здійснення трудових відносин має час початку виконання роботи. Саме з цього моменту фактично роз-починається реалізація громадянином права на працю. У біль-шості випадків початок роботи настає зразу ж після укладення трудового договору. Але сторони можуть домовитись і про більш пізніший час початку роботи, що може бути викликано необхід-ністю оформлення звільнення з попереднього місця роботи, пе-реїздом з іншої місцевості, перевезенням сім'ї та майна тощо. Для педагогічних працівників час початку виконання роботи може бути пов'язаний з початком навчального року, початком занять.

Факультативні умови є додатковими, їх відсутність не свід-чить про неповний зміст трудового договору. Але коли сторони побажали їх встановити і включили в трудовий договір, вони є обов'язковими для сторін за умови, що вони не суперечать за-конодавству і нормативним угодам. Невиконання факультатив-них умов може призвести до трудового спору та їх захисту з боку держави.

До додаткових умов слід віднести угоду про надання жилої площі, забезпечення дитини працівника місцем в дошкільному закладі, що є на підприємстві, встановлення випробувального строку при прийомі на роботу.

До факультативних умов трудового договору необхідно від-нести й строк дії трудового договору. Переважно трудові дого-вори укладаються на невизначений строк. У разі, коли трудові відносини не можуть встановлюватись на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконан-ня, або інтересів працівника, то можуть укладатись строкові тру-дові договори. Вони укладаються на строк, обумовлений сторо-нами, або на час виконання певної роботи.

Трудові договори, що були переукладені один або кілька ра-зів, за винятком випадків, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк, вважаються такими, що укладені на певний, визначений строк.

Сфера факультативних умов праці залежить від ступеня їх деталізації в нормативних актах про працю і передбачення меж договірного регулювання трудових відносин. Так, найбільша деталізація умов договору проводиться в разі прийняття на ро-боту надомних працівників, позаштатних працівників тощо.

Якщо умови трудового договору, передбачені сторонами, погіршують становище працівника порівняно з чинним законо-давством, то такі умови є недійсними (ст. 9 КЗпП). Наголошує-мо, що недійсними є умови, а не сам трудовий договір. Умова, що погіршує становище працівника, приводиться у відповідність із законодавством, і трудовий договір продовжує діяти з умова-ми, що відповідають законодавству про працю.

3. Трудовий договір вважається укладеним, коли сторони досягли згоди з усіх умов трудових відносин. Договір може уклада-тись з особою, яка досягла шістнадцяти років.

У виключних випадках за згодою одного з батьків або особи, яка його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років.

Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для вико-нання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, яка його замінює.

Праця дітей віком до чотирнадцяти років в Україні заборо-нена. Але у багатьох сім'ях діти працюють і роблять досить ваго-мий внесок у бюджет сім'ї. На жаль, в Україні відсутня статис-тика, скільки дітей працює і в яких сферах діяльності вони за-йняті. Діти миють машини, торгують як реалізатори, працюють будівельниками і вантажниками, в цирку, кіно. Традиційно в сільській місцевості діти є добрими помічниками батьків у сім'ї.

Ні ліквідувати, ні обмежити дитячу працю неможливо, оскіль-ки на