і Кононенка гроші за продані заставлені речі. Відмовилися повернути картину та телевізор Лук’янов і Кононенко. Шульга звернувся з позовом до суду про повернення своїх речей, що знаходяться у Макаренка, Лукашова і Кононенка.
На яке питання теми розраховане завдання?
Яким чином може кредитор задовольнити свої вимоги у разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою?
Назвіть види застави.
Чи підлягає позов Шульги задоволенню?
Відповідь.
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Саме такий договір за умовою задачі був укладений між гр. Шульгою та Макаренко.
Більше того цей договір був забезпечений заставою у формі такого її виду, як заклад. Це передбачено ч.2 ст.575 ЦК України, згідно якої застава договору позики такими речами як картина, телевізор та наручний годинник є заставою рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя.
Сума позики за умовою задачі становить 5 тисяч гривень, тому відповідно до ст. 1047 ЦК України такі договори повинні укладатися в письмовій формі, бо сума перевищує не менш як у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян (більше 170 гривень).
На підтвердження укладення такого договору та його умов може бути надана розписка позичальником або інший документ, який посвідчує передану позикодавцем визначену грошову суму або визначену кількость речей.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник (в нашому випадку Шульга) зобов’язаний був повернути позикодавцеві (Макаренку) позику (грошові кошти в сумі 5 тисяч грн.) у строк та в порядку, що встановлені договором (1 рік).
За умовою задачі у визначений термін гроші Шульгою повернуто не було, тобто даний договір ним був порушений.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, то він зобов’язаний сплачувати грошову суму наступним чином. А саме, якщо боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ч.1 ст. 589 ЦК України).
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, вимагаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку з пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлене договором або законом (ч.2 ст.589 ЦК України)
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Це прямо передбачено ч. 1 ст. 590 ЦК України.
Заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконане у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлене договором або законом.
Якщо предметом застави є дві або більше речей стягнення може бути звернене на всі ці речі або на будь-яку з речей на вибір заставодержателя.
Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.
Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.
З умови задачі видно, що гр. Макаренко звернув стягнення на предмет застави і реалізував предмети застави в порушення чинного законодавства, здійснивши такі дії самовільно і на свій розсуд. А повинен був би звернутися до суду.
За таких обставин позов гр. Шульги у такому вигляді, як він був заявлений, задоволенню не підлягає. Останній все ж таки має право звернутися до суду, але лише про повернення йому різниці між сумою реалізованого заставленого майна і сумою позики з урахуванням процентів на інших затрат.
Як бачимо дана задача розрахована на тему „Договір позики” та „Застава”.
Про те, яким чином може кредитор задовольнити свої вимоги у разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою, мною докладно висвітлено вище.
Що ж стосується видів застави, то крім названого – закладу, ст. 575 ЦК України, передбачає ще й такі, як іпотека – тобто застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Різновидом іпотеки є іпотека землі.
Що стосується Лукашова та Кононенка, то вони в даному випадку є добросовісними набувачами, а Шульга – особою, яка не мала права відчужувати заставлене майно. Але про це набувачі не знали і не могли знати. В такому разі власник (Шульга) не має права (при всіх зазначених мною вище обставинах) витребувати це майно від набувачів.