за чинним законодавством і подати пропозиції щодо їх обмеження. Лише внаслідок пе-регляду пільг для спеціалізованих санаторіїв у Автономній Республіці Крим річні втрати бюджету скоротилися на 2,4 млн. грн. Обсяг таких пільг для фі-зичних осіб перевищує нараховану суму земельного податку на 4,9 млн. грн., або на 19,6 % (нараховано 26,2 млн. грн., сума пільг — 31,1 млн. грн.).
Третє питання — посилити контроль із боку податкових органів за пра-вильністю обчислення платниками земельного податку, забезпечити своєчасну його сплату. З огляду на це є необхідність запровадити системну практику спеціальних ґрунтовних перевірок (на викуплені будівлі й споруди, їх частини, а також у підприємствах і організаціях залізничного транспорту донараховано і стягнено 2,5 млн. грн.).
Подібні перевірки доцільно провести також на підприємствах і в органі-заціях, що здійснюють експлуатацію ліній електропередачі та зв'язку, теле- і радіоцентрів, ретрансляційних телевізійних станцій, оптової і роздрібної тор-гівлі пально-мастильними матеріалами, юридичних і фізичних осіб, яким на-дано дозволи на розміщення об'єктів торгівлі й сфери побуту тощо. Одно-часно слід перевірити повноту обліку платників орендної плати за землю і правильності визначення в угодах її розмірів (нині обсяг цієї плати стано-вить 16,7 млн. грн., або 2,7 % до надходжень земельного податку), сплати зе-мельного податку за виділені земельні ділянки громадянами, які не прожи-вають на території відповідних рад.
З іншого боку, хиби в обчисленні й сплаті податку поки що масові. У Києві, Одеській і Дніпропетровській областях, в Автономній Республіці Крим, де приділяється належна увага контролю, порушення (неправильне застосування ставок, приховування земельних ділянок від оподаткування, невчасне подання платіжних документів тощо) виявляються у кожному дру-гому-третьому госпоргані.
За 8 місяців поточного року перевірено майже 40 тис. юридичних осіб, порушення зафіксовано у 8 (кожному п'ятому) і донараховано 19,9 млн. грн., або 2 % до бюджетних призначень.
Причин цього чимало, але основна з них — недостатність заходів щодо роз'яснення чинного законодавства через засоби масової інформації й без-посередньо серед платників земельного податку шляхом проведення відпо-відних семінарів, узагальнення найхарактерніших порушень і відкритого ін-формування юридичних і фізичних осіб про те, як уникнути тих чи інших похибок.
Ще одне (четверте) важливе питання у справлянні плати за землю — на-явність тенденції до зростання заборгованості платників перед бюджетом. Станом на 1 вересня нинішнього року недоїмка становить 453 млн. грн., або 44 % від річних бюджетних призначень. Це в першу чергу стосується Дніп-ропетровської, Донецької, Запорізької областей та Києва, де її сума стано-вить 174 млн. грн., або майже 40 % від загальної суми недоїмки, а також тих областей, де питома вага недоїмки до річних бюджетних призначень най-більша: зокрема Черкаської — 80,6 %, Сумської — 79,4 % та Миколаївської -74,9 %. У тому числі недоїмка по фізичних особах становить 3,7 млн. грн., або 12,9 % від нарахованої суми податку.
Необхідно врахувати, що передбачається списання заборгованості по військових формуваннях за 1997 p., а також по підприємствах військово-про-мислового комплексу та Міністерства оборони України. Проте органами міс-цевого самоврядування і їх виконавчими підрозділами в названих областях ще мало вживається заходів щодо зменшення вказаної заборгованості, навіть незважаючи на те, що ці кошти повністю мають надходити до їх місцевих бюджетів і що потреба в цих коштах значна.
Узагальнюючи наведене, хочеться наголосити на тому, що усунення вка-заних і подібних перепон — справа усіх зацікавлених органів, а не лише по-даткових і що в об'єднанні зусиль вбачається можливий успіх у наведенні державного порядку на цій важливій ділянці.