У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється
виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий
(директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами
виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками
товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності
товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції
загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства
можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що
належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і
організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі
приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах,
встановлених даним Законом та установчими документами.

Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії
від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути
наділені цим правом.

Генеральний директор (директор) не може бути одночасно
головою загальних зборів учасників товариства.

Стаття 63. Контроль за діяльністю дирекції (директора)
товариства з обмеженою відповідальністю

Контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з
обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що
утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа, в
кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3
осіб. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної
комісії.

Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства
проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної
ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія
вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх
необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та
особистих пояснень.

Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею
перевірок вищому органу товариства.

Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та
балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників
товариства не мають права затверджувати баланс товариства.

Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання
позачергових загальних зборів учасників, якщо виникла загроза
суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими
особами товариства.

Стаття 64. Виключення з товариства з обмеженою
відповідальністю

Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який
систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки,
або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може
бути виключено з товариства на основі рішення, за яке
проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50
відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При
цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.
( Частина перша статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3095-III ( ) від 07.03.2002 )

Виключення учасника з товариства призводить до наслідків,
передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Глава 3. ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

Стаття 65. Поняття товариства з додатковою відповідальністю

Товариством з додатковою відповідальністю визнається
товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на
частки визначених установчими документами розмірів. Учасники
такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до
статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум -
додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників
кратному розмірі до внеска кожного учасника.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в
установчих документах.

До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються
норми статей 4, 11, 52-64 цього Закону з урахуванням особливостей,
передбачених даною статтею.

Глава 4. ПОВНЕ ТОВАРИСТВО

Стаття 66. Поняття повного товариства

Повним визнається таке товариство, всі учасники якого
займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну
відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.
{ Статтю 66 доповнено частиною другою згідно із Законом N 997-V
( ) від 27.04.2007 }

Найменування повного товариства повинно містити імена
(найменування) всіх його учасників, слова "повне товариство" або
містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням
слів "і компанія", а також слів "повне товариство". { Статтю 66
доповнено частиною третьою згідно із Законом N 997-V ( )
від 27.04.2007 }

Стаття 67. Зміст засновницького договору про повне товариство

Засновницький договір про повне товариство, крім умов,
передбачених статтями 4 і 66 цього Закону, повинен визначати
розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та порядок
внесення вкладів, форму їх участі у справах товариства.

Стаття 68. Ведення справ повного товариства

Ведення справ повного товариства здійснюється за загальною
згодою всіх учасників.

Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма
учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені
товариства. В останньому випадку обсяг повноважень учасників
визначається дорученням, яке повинно бути підписано рештою
учасників товариства.

Якщо в засновницькому договорі визначаються декілька
учасників, які наділяються повноваженнями на ведення справ
товариства, то передбачається, що кожен з них може діяти від імені
товариства самостійно. В засновницькому договорі може бути
відзначено, що такі учасники мають право вчиняти відповідні дії
лише спільно.

Учасники, яким було доручено ведення справ повного
товариства, зобов'язані надавати решті учасників на їх вимогу
повну інформацію про дії, що виконуються від імені та в інтересах
товариства.

Повноваження учасника на ведення справ товариства
припиняються повністю або частково з припиненням діяльності самого
товариства у зв'язку з відмовою учасника від доручення чи
скасуванням доручення на вимогу хоча б одного з решти учасників.

Учасник, який діяв у спільних інтересах, не маючи
повноважень, у випадках, коли його дії не будуть схвалені рештою
учасників, вправі ставити вимогу до товариства відшкодувати
витрати