У разі, якщо при постановленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена, рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення проводиться в порядку цивільного судочинства.

Якщо потерпілий на час розгляду справи продовжує стаціонарно лікуватись, витрачені на його лікування кошти стягуються з засудженого на день постановлення вироку.

Витрати на подальше лікування потерпілого можуть бути стягнені з засудженого в порядку цивільного судочинства (п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, та судових витрат").

Слід підкреслити, і це наголошується в п. 5 вказаної Постанови Пленуму В СУ, що відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в лікарні, госпіталі, диспансері чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі. Всі інші витрати (в тому числі і пов'язані з наданням потерпілому швидкої або невідкладної медичної допомоги, на амбулаторне лікування) не відшкодовуються.

Відповідно до ч. 6 ст. 93 КПК оплата праці захисника по наданню юридичної допомоги, що була проведена за рахунок держави, може бути відшкодована за рахунок засудженого, якщо адвокат брав участь у дізнанні, попередньому слідстві або у суді за призначенням або якщо підозрюваний, обвинувачений чи підсудний був звільнений органом дізнання, слідчим, прокурором або судом від оплати юридичної допомоги через малозабезпеченість.

Оплата праці адвокатів у таких випадках регулюється "Порядком оплати праці адвокатів з надання правової допомоги громадянам в кримінальному процесі за рахунок держави", що затверджений постановою КМУ від 14. 05. 1999р. №821.

Оплата праці адвокатів у цих випадках здійснюється за рахунок держави у розмірі за повний робочий день, а за неповний - пропорційно затраченому часу, виходячи з цього розміру оплата (п. З Порядку).

Підставою оплати праці адвоката є:

1. Постанова судді, особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора або ухвала суду про звільнення громадянина від оплати за юридичну допомогу чи про призначення адвоката.

2. Довідка про участь адвоката у справі, яка видається особою, що проводить дізнання, слідчим або судом, із зазначенням кількості затрачених адвокатом днів та обсягу виконаної роботи.

Копія постанови чи ухвали і довідка керівнику адвокатського

об'єднання, який і складає довідку-розрахунок з визначенням суми, що підлягає виплаті адвокатові, засвідчує її підписом і печаткою. Адвокат, який працює індивідуально, сам складає довідку-розрахунок.

Щомісячно адвокатське об'єднання чи адвокат, який працює самостійно, по кожній справі окремо подають зазначені вище документи управлінню юстиції, яке відшкодовує вказаним особам витрати протягом 10 днів після одержання всіх необхідних документів за рахунок коштів, що виділяється Міністерством юстиції України на такі цілі.

Розділ IV. Відшкодування судових і інших витрат при постановленні вороку

Відшкодування судових та інших витрат, здійснених у провадженні по кримінальній справі, покладається на осіб, які засуджені за вчинення злочину.

Що стосується суто судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 93 КПК, судові витрати покладається на засуджених, крім сум, що видані і мають бути видані перекладачам, або приймаються на рахунок держави. Так, відповідно до ч. 2 ст.93 КПК за особами, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду як свідки, потерпілі, законні представники потерпілих, перекладачі, експерти, спеціалісти і поняті, зберігається середній заробіток по місцю роботи за час, витрачений у зв'язку з явкою до цих органів. Відповідно, що цей середній заробіток не включається до судових витрат. Проте п.13 Інструкції передбачає виплату відшкодування установам, чиї працівники викликаються до органів дізнання, попереднього слідства і суду для виконання функцій спеціалістів, суми заробітної плати працівників за час виконання цих функцій, тому заробітної плати також підлягають відшкодуванню засудженими. Не включаються до судових витрат і не відшкодування засудженими суми, які виплачені експертам, спеціалістам, перекладачам за виконання ними службових обов'язків у слідчих органах і в суді в порядку службового завдання.11 Науково-практичний коментар КПК України - К.: Юрінком Інтер. 1999р. — с. 145

Відповідно ч. 5 ст. 93 КПК, судові витрати приймаються на рахунок держави в разі неспроможності особи, з якої вони мають бути стягнуті. Якщо суд приходить до висновку про необхідність віднесення витрат на рахунок держави, він у вироку повинен навести мотиви такого рішення.

Судові витрати підлягають стягненню в дохід держави лише з осіб, щодо яких постановлено обвинувальний вирок. Виняток передбачено ч.4 ст.93 КПК. При закритті справи у зв'язку з примиренням потерпілого з обвинуваченим у справі про злочини, зазначені в ч. 1 ст. 27 КПК, суд може покласти судові витрати на одного з них або на обох.

Інакше вирішується питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину. Такі кошти підлягають стягненню відповідно до вироку суду. Проте якщо при постановлення вироку рішення про відшкодування цих коштів не було прийнято, стягнення їх проводиться у порядку цивільного судочинства. Відшкодування здійснюється не лише при постановленні вироку, але і в разі закриття кримінальної справи чи відмови у порушенні справи за обставинами, передбаченими п.п. З, 4, 5 ч.І ст. 6, ст.ст. 7, 7-2, 8, 9, 10 КПК (ч. 4ст. 93-1 КПК).

При визнанні підсудного винним суд постановлює стягти з нього судові витрати. В тому разі, якщо винними буде визнано декілька осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, враховуючи при цьому ступінь вини та