Щодо ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню, то їх вичерпний перелік визначений ст.291 ЦПК.

До таких ухвал віднесено ухвали, що перешкоджають подальшому провадженню справи, це такі, як зупинення провадження в справі, про закриття провадження та ін. Оскарженню також підлягають ухвали у випадках передбачених ст.39; 81; 83; 89; 132; 136; 157; 213-215; 223; 347; 350; 351; 353-355; 421 ЦПК.

Щодо інших ухвал, які не підлягають апеляційному оскарженню, то особи, які мають право на оскарження, вправі включити свої заперечення при оскарженні рішення суду по суті.

Скарги, подання, подані після закінчення зазначених строків, залишаються без розгляду, якщо суд за заявою особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення строків.

При вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги слід також мати на увазі вимоги ст.87 ЦПК, оскільки в ст.292 йдеться про два види строків. Одні обчислюються місяцями, інші днями. Тому, якщо строк обчислюється місяцями, то останній день строку закінчується у відповідне число останнього місяця строку, незалежно від того, чи вказане число припадає на неробочий день.

Щодо строків, які визначаються днями, то, якщо кінець строку припадає на день неробочий, за останній день строку вважається перший після цього робочий день.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення процесуальні документи здані на пошту.

Також є дві умови, необхідні для вирішення питання про поновлення строку. Перша - це заява особи, що подала апеляційну скаргу про поновлення

строку, і друга - це з'ясування поважності причин, які можуть бути підставою для його поновлення.

Слід також врахувати і вимоги ст.89 ЦПК про те, що питання про поновлення пропущеного строку в кожному випадку вирішується в судовому засіданні з викликом сторін і повідомленням осіб, які беруть участь у справі Однак неявка зазначених осіб не є перешкодою для вирішення поставленого перед судом питання.

Ухвала про задоволення заяви оскарженню не підлягає, проте на ухвалу суду про відмову поновити пропущений строк може бути подано скаргу, внесено окреме подання.

За правилами ст.294 ЦПК апеляційна скарга, апеляційне подання прокурора подаються через суд першої інстанції, який розглянув справу.

Законодавець ставить конкретні вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора (ст.293 ЦПК). Зазначені в законі вимоги до апеляційної скарги, апеляційного подання спрямовані на оперативний та об'єктивний розгляд скарги апеляційним судом. Дотримання вимог щодо змісту і форми апеляційної скарги, апеляційного подання обов'язкове, незалежно від того, чи оскаржується рішення суду, чи ухвала.

Для забезпечення прав сторін в цивільному процесі, обізнаності їх зі змістом апеляційної скарги та додатковими матеріалами, скарга або подання прокурора і додаткові матеріали подаються в копіях відповідно до числа осіб, які беруть участь у справі, надсилаються сторонам, яким встановлюється строк, впродовж якого вони можуть надати пояснення на апеляційну скаргу чи апеляційне подання прокурора.

Законодавець визначив, що пояснення або заперечення на апеляційну скаргу повинні відповідати вимогам ст.293 ЦПК.

В ст.294 ЦПК вказано, що до оформлених апеляційних скарг і подань прокурора з порушенням вимог ст.293 ЦПК і не оплачених державним митом застосовуються правила ст.139 ЦПК, тобто вони залишаються без руху, стороні встановлюється строк для виправлення недоліків. У випадку неви-конання вимог ухвали подані апеляційні скарги, подання повертаються особам, які їх подали. При цьому слід зауважити, що суд, постановляючи ухвалу про надання строку для виправлення недоліків, повинен вказати, які конкретно допущені недоліки, надаючи строк для їх усунення, повинен зважити, що зазначений строк повинен бути достатній, щоб сторона мала можливість усунути недоліки.

Законодавець чітко не визначив механізму усунення недоліків, але $а змістом ст.294 ЦПК слід розуміти, що повинен бути виготовлений процесуальний документ, який буде відповідати вимогам ст.293 ЦПК, а не направлятись суду різного роду зміни і доповнення до змісту апеляційної скарги. [8,0.11-12]

Апеляційна скарга, подання прокурора можуть бути змінені або доповнені особою, яка їх подала, проте така зміна чи доповнення можливі в межах строку на апеляційне оскарження. Вони також можуть бути відкликані особою, що їх подала до початку розгляду справи в апеляційному суді.

Заяви про відкликання апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора направляються в суд першої інстанції або в апеляційний суд в залежності від того, в якому із них знаходиться справа на момент подачі заяви. Задоволення такої заяви вирішується шляхом постановления ухвали судді суду першої інстанції або судді апеляційного суду, який відповідно до вимог ст.299 ЦПК здійснює підготовку справи до апеляційного розгляду.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, чи прокурор, що подав апеляційне подання, впродовж усього часу розгляду справи можуть відмовитись від неї повністю або частково.

Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги, подання і закриття в зв'язку з цим апеляційного провадження, вирішується в судовому засіданні апеляційним судом, про що постановляється ухвала про закриття апеляційного провадження. Такої можливості не передбачено у випадку визнання апеляційної скарги протилежною стороною, вказане обов'язково враховується апеляційним судом щодо наявності або відсутності фактів, які мають значення для справи.

Законодавець також передбачив на стадії апеляційного розгляду не тільки можливість відмови від апеляційної скарги, але і відмови від позову (ст.308 ЦПК). В даному випадку рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі з підстав, передбачених ст.229 ЦПК.

При розгляді справи в апеляційному порядку, у випадку виникнення обставин, зазначених в ст.227, 229 ЦПК, рішення