1 V О ТГ Т^У-Ч-ГЧТТ ЛЛЧҐ>ТТТ-»*-г — ——- -

основні положення, що мають нормативно-правовии харак-тер. Тому систему засад (принципів) кримінального проце-су України повинно бути обов'язково закріплено в законо-давстві нашої держави, передусім у Конституції України. Розділ 8 Конституції («Правосуддя») закріплює основні засади (принципи) кримінального процесу, що стосуються як організації, так і діяльності правосуддя^

а) суто організаційні, наприклад: призначення слідчих L прокурорів, централізація і єдиноначальність у системі зргашв прокуратури, виборність і призначуваність суддів особливий порядок притягнення їх до кримінальної і дис-диплшарної відповідальності; для діяльності щодо пору-иення, розслідування, судового розгляду і вирішення кри-мінальних справ вони не мають особливого значення-

б) організаційно-функціональні, наприклад, одноособовість колегіальність, нагляд судін Ішіцого рівня за судовою дія пі,-пстю судів нижнього рівня, гласність; ці принципи визнача-оть як організацію, так і діяльність кримінально-процесу-Ільних органів, і е принципами судоустрою і кримінального гроцесу, або органічною частиною принципу останнього;

її) суто кримінально-проц'есуальні, функціональні, на-приклад, презумпція невинуватості, забезпечення підоз-рюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист, змагальність, установлення істини, публічність, усність, безпосередність; ці принципи визначають кримінально-процесуальну діяльність.

Як принципи кримінального процесу слід також ро,; мядати деякі загальноправові засади (наприклад законність) . конституційні гарантії (недоторканність особи, житла, гю-зага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне киття, таємниця листування, телефонних розмов, телеграф-гої та іншої кореспонденції тощо)»

J ЗагальноправовТ^конституційні) засади закріплені в Ос-новному Законі та є підґрунтям для інших засад кримі-нального процесу. До таких засад належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини (презумпція невину-ватості); змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засо-бами; забезпечення апеляційного та касаційного оскаржен-ня рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обо-в'язковість рішень суду (ст. 129 Конституції України). У Конституції закріплено також такі засади, яй здійснення правосуддя виключно судами, провадження судочинства державною мовою; повага до гідності особи, невтручання в її особисте та сімейне життя, право на свободу та особисту недоторканність і недоторканність житла тощо.

Принцип законності в кримінальному процесі — це вимога нормативного характеру, що зобов'язує особу, яка проводить дізнання, орган дізнання, слідчого, прокурора, суддю (суд), а також осіб, які беруть участь у справі, неухильно і точно виконувати всі норми Конституції Ук-раїни, кримінального і кримінально-процесуального зако-нодавства. Ніщо не може виправдати порушення закон-ності. Враховуючи вимоги життя, закони можуть зміню-ватись, але в жодному разі й за жодних підстав не по-винні порушуватися.

Законність — це засада, сфера діяльності якої е над-звичайно широкою. Вона стосується всіх стадій та інсти-тутів кримінального процесу, всіх його суб'єктів, поши-рюється на всі дії і процесуальні рішення, характеризує всі грані процесуальної діяльності і процесуальних відно-син, пронизує всі інші засади і значною мірою сприяє їх фактичній реалізації. Законність посідає особливе місце серед інших засад кримінального процесу, які розкрива-ють і конкретизують її, становлять її зміст. Законність —* загальна, універсальна засада, яка знаходить вияв у всіх засадах і нормах кримінально-процесуального права, ха-рактеризує всі сторони кримінального судочинстваО^О Ч Ј

І.іринцип законності в кримінальному процесі має свою пецифіку. По-перше, кримінальний процес, як діяльність рганів дізнання, слідства, прокуратури та суду, доклад-.ше регламентований законом, ніж будь-яка інша дер-,;:авпа діяльність, без чого неможливе розкриття злочинів, викриття винних та їх справедливе покарання. По-друге, . кримінальному процесі на органи дізнання, досудового слідства, прокуратуру та суд покладено обов'язки з пору-шення, розслідування та вирішення кримінальних справ, для чого ці органи наділяються владними повноваження-ми та правом застосування примусових заходів у випад-ках та порядку, прямо передбачених у законі. По-третє, на органи дізнання, слідства, прокуратури та суду покла-дено обов'язок із роз'яснення та забезпечення прав та за-конних інтересів усіх громадян, які беруть участь у судо-чинстві, а також із правильного здійснення ними своїх процесуальних обов'язків, що передбачено закономГі'Х, 5*$1

Принцип державної мови судочинства. Згідно з ч. 1 гг. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Саме цією мовою провадиться судочин-ство і лише як виняток — мовою більшості населення пев-юї місцевості. При цьому особам, що беруть участь у справі \ не володіють мовою, якою провадиться судочинство, за-безпечується право користування рідною мовою і послуга-ди перекладача, а слідчі та судові документи повинні вру-Іатися обвинуваченому в перекладі його рідною мовою, або ншою мовою, якою він володієл'$ВИИИИЯИвЯввЯИИИИ|Ь

Принцип державної мови судочинства без будь-яких обмежень застосовується на всіх стадіях кримінального Іроцесу. На органи дізнання, слідчого, прокурора та суд законом покладено обов'язок роз'яснити учасникам про-цесу, що не володіють мовою, якою ведеться судочинство, їх прана користуватися рідною мовою.

Особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор, суддя зобов'язані забезпечити рівну можливість здійснення про-цесуальних прав будь-якому громадянинові, рівну мож-ливість використання громадянами їх процесуальних мож-ливостей у захисті своїх прав і законних інтересів.

Щодо всіх громадян правосуддя здійснюється судами в єдиному процесуальному порядку. Жоден громадянин не може бути звільнений від будь-яких встановлених зако-ном процесуальних обов'язків або навпаки, бути наділе-ним будь-якими додатковими процесуальними правами. Винятки з цього положення передбачаються для осіб, які мають