си-стемі, у взаємозв'язку і взаємодії сприятиме виконанню завдань кримінального судочинства. Можливість застосу-вання кожного принципу має бути так урегульовано в за-коні, щоб жодний принцип не заперечував інший (наприк-лад, принцип установлення істини — принцип недотор-канності особи і житла, невтручання в особисте життя громадян, таємниці листування, телефонних розмов і те-леграфних повідомлень; принцип змагальності — прин-цип незалежності суддів і підкорення їх тільки законові). Необхідно забезпечити розумний компроміс між окреми-ми принципами, і цим шляхом завжди йшов і йтиме за-конодавець. Все це зумовлює необхідність передбачити в законі розумні винятки майже з кожного принципу кри-мінального процесу (крім принципів законності та пре-зумпції невинуватості). Але це мають бути саме винятки, які не перекреслюють сам принцип, інакше вони перетво-ряться на загальне правило, на протилежний конкурую-чий принцип. Наприклад, з метою забезпечення всебічно-го, повного та об'єктивного дослідження обставин справи закон дозволяє такі винятки з принципів недоторканності особи і житла, таємниці листування, гласності й усності, як арешт обвинуваченого, обшук у квартирі, слухання справи в закритому судовому засіданні, оголошення під час судового слідства показань свідків, якщо їх явка до суду є неможливою, але ці винятки закон також забезпе-чує певними процесуальними гарантіями від довільного їх використання слідчим і судами.
2. Класифікація засад (принципів) кримінального процесу.
Із визначення поняття засад (принципів) кримінального процесу України випливає, що принципами є тільки ті основні положення, що мають нормативно-правовий характер. Тому систему засад (принципів) кримінального проце-су України повинно бути обов'язково закріплено в законо-давстві нашої держави, передусім у Конституції України. Розділ 8 Конституції («Правосуддя») закріплює основні засади (принципи) кримінального процесу, що стосуються як організації, так і діяльності правосуддя.
Слід відмітити, що деякі науковці дотримуються думки, що усі принципи судоустрою необхідно залучити до системи принципів кримінального процесу і не проводити між ними чіткого розмежування.
Зокрема, глава 2 Закону України “Про судоустрій України” містить такі засади здійснення правосуддя в Україні: здійснення правосуддя виключно судами; право на судовий захист; рівність перед законом і судом; правова допомога при вирішенні справ у судах; гласність судового процесу; мова судочинства; обов’язковість судових рішень; право на оскарження судового рішення; колегіальний та одноособовий розгляд справ; самостійність судів і незалежність суддів; недоторканність суддів; незмінюваність суддів; суддівське самоврядування.
а) суто організаційні, наприклад: призначення слідчих і прокурорів, централізація і єдиноначальність у системі органів прокуратури, виборність і призначуваність суддів особливий порядок притягнення їх до кримінальної і дисциплінарної відповідальності; для діяльності щодо порушення, розслідування, судового розгляду і вирішення кри-мінальних справ вони не мають особливого значення.
б) організаційно-функціональні, наприклад, одноособовість колегіальність, нагляд суддів вищого рівня за судовою діяльністю судів нижнього рівня, гласність; ці принципи визначають як організацію, так і діяльність кримінально-процесуальних органів, і є принципами судоустрою і кримінального процесу, або органічною частиною принципу останнього;
в) суто кримінально-процесуальні, функціональні, на-приклад, презумпція невинуватості, забезпечення підоз-рюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист, змагальність, установлення істини, публічність, усність, безпосередність; ці принципи визначають кримінально-процесуальну діяльність.
Як принципи кримінального процесу слід також розглядати деякі загальноправові засади (наприклад законність) . Конституційні гарантії (недоторканність особи, житла, повага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя, таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції тощо)».
Очевидно, найбільш доцільною є така диференціація принципів кримінального процесу:
1) Загальноправові (конституційні) засади закріплені в Ос-новному Законі та є підґрунтям для інших засад кримі-нального процесу. До таких засад належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини (презумпція невину-ватості); змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засо-бами; забезпечення апеляційного та касаційного оскаржен-ня рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обо-в'язковість рішень суду (ст. 129 Конституції України). У Конституції закріплено також такі засади, як здійснення правосуддя виключно судами, провадження судочинства державною мовою; повага до гідності особи, невтручання в її особисте та сімейне життя, право на свободу та особисту недоторканність і недоторканність житла тощо.
Спеціальні (міжгалузеві) принципи застосовуються як у кримінальному, так і цивільному судочинстві і використовуються при вирішенні справ. Такі принципи не суперечать Основному Закону і тому мають юридичне значення. Основними спеціальними (міжгалузевими) принципами є: здійснення правосуддя судом, рівність громадян перед законом та судом, незалежність судів та підпорядкування їх тільки закону, національна мова судочинства, гласність, публічність, безпосередність, усність, змагальність, всебічність, повнота і об’єктивність дослідження обставин справи тощо.
3. Характеристика окремих принципів (засад) кримінального процесу України.
3.1. Загально правові (конституційні) засади кримінального процесу України.
З упевненістю можна констатувати, що політичне і юридичне значення конституційних принципів в Україні дедалі більше зростає. Це пояснюється їх значенням для сфери основних громадянських прав і свобод, для врегулювання діяльності органів правосуддя, а також – історичними традиціями.
Разом з тим, загально правові принципи закріплено не лише в Конституції України, а і у кримінально-процесуальному законодавстві.
Розглянемо деякі з них.
Принцип законності в кримінальному процесі — це вимога нормативного характеру, що зобов'язує особу, яка проводить дізнання, орган дізнання, слідчого, прокурора, суддю (суд), а також осіб, які беруть участь у справі, неухильно і точно виконувати всі норми Конституції Ук-раїни, кримінального і кримінально-процесуального зако-нодавства. Ніщо не може виправдати порушення закон-ності. Враховуючи вимоги життя, закони можуть зміню-ватись, але в жодному разі й за жодних підстав не по-винні порушуватися.
Законність — це засада, сфера діяльності якої