е над-звичайно широкою. Вона стосується всіх стадій та інсти-тутів кримінального процесу, всіх його суб'єктів, поши-рюється на всі дії і процесуальні рішення, характеризує всі грані процесуальної діяльності і процесуальних відно-син, пронизує всі інші засади і значною мірою сприяє їх фактичній реалізації. Законність посідає особливе місце серед інших засад кримінального процесу, які розкрива-ють і конкретизують її, становлять її зміст. Законність – загальна, універсальна засада, яка знаходить вияв у всіх засадах і нормах кримінально-процесуального права, ха-рактеризує всі сторони кримінального судочинства.
Принцип законності в кримінальному процесі має свою специфіку. По-перше, кримінальний процес, як діяльність органів дізнання, слідства, прокуратури та суду, докладніше регламентований законом, ніж будь-яка інша державна діяльність, без чого неможливе розкриття злочинів, викриття винних та їх справедливе покарання. По-друге, в кримінальному процесі на органи дізнання, досудового слідства, прокуратуру та суд покладено обов'язки з пору-шення, розслідування та вирішення кримінальних справ, для чого ці органи наділяються владними повноваження-ми та правом застосування примусових заходів у випад-ках та порядку, прямо передбачених у законі. По-третє, на органи дізнання, слідства, прокуратури та суду покла-дено обов'язок із роз'яснення та забезпечення прав та за-конних інтересів усіх громадян, які беруть участь у судо-чинстві, а також із правильного здійснення ними своїх процесуальних обов'язків, що передбачено законом.
Зрозумілим є те, що істотне порушення принципу законності ставить під сумнів результати процесуальної діяльності. А також тягне за собою скасування вироку та повернення кримінальної справи на додаткове розслідування.
Принцип державної мови судочинства. Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Саме цією мовою провадиться судочин-ство і лише як виняток — мовою більшості населення певної місцевості. При цьому особам, що беруть участь у справі не володіють мовою, якою провадиться судочинство, за-безпечується право користування рідною мовою і послугами перекладача, а слідчі та судові документи повинні вручатися обвинуваченому в перекладі його рідною мовою, або іншою мовою, якою він володіє.
Принцип державної мови судочинства без будь-яких обмежень застосовується на всіх стадіях кримінального процесу. На органи дізнання, слідчого, прокурора та суд законом покладено обов'язок роз'яснити учасникам про-цесу, що не володіють мовою, якою ведеться судочинство, їх прана користуватися рідною мовою.
Принцип державної мови судочинства забезпечує виховний вплив кримінального процесу, рівність усіх громадян перед законом та судом незалежно від їх національної належності, робить судочинство зрозумілим та доступним для місцевого населення, дозволяє широко залучати громадськість та ставити діяльність органів дізнання, слідства, прокуратури та суду під контроль народу. [9; 66]
Невіддільними умовами життя людини є рівність і свобода; тому розглянемо наступний принцип – рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суть даного принципу полягає в тому, що відповідно до Конституції України всі люди є вільними та рівними у своїй гідності та правах.
Особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор, суддя зобов'язані забезпечити рівну можливість здійснення про-цесуальних прав будь-якому громадянинові, рівну мож-ливість використання громадянами їх процесуальних мож-ливостей у захисті своїх прав і законних інтересів.
Щодо всіх громадян правосуддя здійснюється судами в єдиному процесуальному порядку. Жоден громадянин не може бути звільнений від будь-яких встановлених зако-ном процесуальних обов'язків або навпаки, бути наділе-ним будь-якими додатковими процесуальними правами. Винятки з цього положення передбачаються для осіб, які мають статус недоторканності, — Президента України, суддів, депутатів Верховної Ради. [15; 42]
Принцип поваги до гідності особи, невтручання в її осо-бисте та сімейне життя. Відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдсь-кому або такому, що принижує його гідність, поводжен-ню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослі-дам, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених у Конституції України.
В інтересах охорони державної таємниці, запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі, а також у разі, якщо цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, допускається закритий судовий розгляд. Обшук особи, а також її освідування, якщо воно пов'яза-но з необхідністю оголювати освідувану особу, може про-водити тільки слідчий тієї самої статі, що й обшукуваний чи освідуваний, у присутності понятих тієї самої статі».
Під час обшуку або виїмки слідчий має вжити заходи для того, щоб не було розголошено виявлені при цьому обставини особистого життя обшукуваного та інших осіб, які проживали або тимчасово перебувають у цьому приміщення.
Принцип права на свободу та особисту недоторканність, недоторканність житла. Свобода є найціннішим надбан-ням людини. Людина може діяти згідно зі своїм волеви-явленням та робити все, що не заборонено законом та не завдає шкоди правам та свободам інших людей.
Принцип недоторканності особи означає, що ніхто не може бути позбавлення волі, заарештований, затриманий за підозрою у вчиненні злочину, підданий особистому об-шуку, освідуванню, судовій експертизі або приводу інак-ше як на підставі та в порядку, передбачених законом [3; 32]
Кожному заарештованому, затриманому повинно бути негайно повідомлено про мотиви арешту або затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Кожний затриманий має право в будь-який час оскаржити своє затримання. Про арешт або затримання особи повинно бути негайно повідомлено родичам заарештованого або затриманого.
Конституція України проголошує, що кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в