г) відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недо-стовірну чи неповну інформацію.

Державний службовець, який є посадовою особою, не має також права:

а) сприяти, використовуючи своє посадове становище, фізичним та юридичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;

б) неправомірно втручатися, використовуючи своє посадове становище, у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою пере-шкодити виконанню ними своїх повноважень;

в) бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, діяльність якого він контролює;

г) надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.

Конституційно-правова відповідальність - це різновид юри-дичної відповідальності, що має складний політико-правовий харак-тер. Суб'єктами конституційно-правової відповідальності можуть бути органи державної влади (насамперед, вищі органи держави та їх посадові особи), а також фізичні особи.

4. Конституційно-правова відповідальність державних службовців

Більшість конституційно-правових норм не містить санкції і за умови їх порушення настає юридична відповідальність, передбачена іншими галузями права (кримінальним, адміністративним, трудовим тощо). Конституційні норми можна поділити на дві групи:

а) бланкетні санкції, в яких не встановлюються конкретні форми відповідальності і які для вирішення питання про притягнення до юридичної відповідальності відсилають до кримінального, адміністративного чи іншого галузевого законодавства;

б) санкції, що передбачають конкретні форми відповідальності.

В останньому випадку мова йде про особливий вид юридичної відповідальності - конституційно-правову відповідальність. Кравченко В.В. дає таке визначення конституційно-правової відповідальності - це особливий вид юридичної відповідальності, що має складний політико-правовий характер, настає за вчинення конституційно-правового делікту та знаходить свій вияв у передбачених конституційно-правовими нормами особливих несприятливих наслідках для суб'єкта конституційного право-порушення.

Однак конституційно-правова відповідальність державних служ-бовців настає не лише за порушення норм Конституції України, але й інших законів. Так відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про боротьбу з корупцією», вчинення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, будь-якого з корупційних діянь, якщо воно не містить складу злочину, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штра-фу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і звільнення з посади або інше усунення від виконання функцій держави. Таким особам забороняється займати посади в державних ор-ганах та їх апараті впродовж трьох років і дня їх звільнення.

Особливості понять «державні органи» та «органи державної влади»

Державні органи - структурно організовані елементи державного механізму, наділені владними повноваженнями та необхідними матеріаль-ними засобами для здійснення завдань, пов'язаних з реалізацією тієї або іншої функції держави. Система цих органів утворює апарат держави. По-няття «державні органи» є ширшим від поняття «органи державної вла-ди». За місцем або напрямом державної діяльності розрізняють такі види державних органів: 1) органи законодавчої влади; 2) глава держави; 3) ор-гани виконавчої влади; 4) органи судової влади; 5) контрольно-наглядові органи. До державних органів належать і органи місцевого самоврядуван-ня, які на локальному рівні виконують низку владних державних функцій.

Апарат державного органу - це сукупність внутрішньо-організованих структурних служб та підрозділів, діяльність яких спрямо-вана на забезпечення діяльності державного органу щодо виконання за-вдань, які перед ним стоять.

Специфічні заходи державного примусу

Інше усунення від виконання функцій держави та заборона за-ймати посади в державних органах та їх апараті - це специфічні заходи державного примусу, які запропоновано об'єднувати поняттям «конститу-ційно-правова відповідальність», оскільки вони базуються на конституцій-них положеннях щодо засад функціонування конституційних органів та реалізації державної служби і не підпадають під жодний інший вид відпо-відальності (адміністративну, дисциплінарну, кримінальну, цивільно-правову). За своїм змістом деякі з них лише схожі з відповідними адмініс-тративним стягненнями та кримінальними покараннями.

Згідно з приміткою до ст. 7 Закону України «Про боротьбу з ко-рупцією», під іншим усуненням від виконання функцій держави розумієть-ся дострокове припинення депутатських повноважень або звільнення з виборної посади, а так само звільнення з військової служби військової по-садової особи.

Заборона займати посади в державних органах та їх апараті є спеціальним примусовим заходом, який обмежує реалізацію особою, ви-знаною винуватою у вчиненні корупційного діяння і притягнутою за це до встановленої законом відповідальності, права на державну службу та на зайняття інших посад в системі державних органів України. Вона обумов-лена тим, що вчинення корупційного діяння завжди безпосередньо пов'язано з посадовим статусом винуватої особи і має за мету унеможли-вити в майбутньому неправомірне використання нею такого статусу у сфері діяльності державних органів.

Разом із звільненням з посади (іншим усуненням від виконання функцій держави) ця заборона становить комплекс ефективних заходів антикорупційного спрямування, один з яких є відповідним стягненням за вчинене діяння (особа позбавляється роботи, яка полягає у виконанні фун-кцій держави), другий - має профілактичний характер (виключаючи мож-ливість набуття такою особою впродовж певного періоду відповідних пов-новажень, закон унеможливлює вчинення нею корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією).

Зазначена заборона має тимчасовий характер, про ще є вказівка закону на конкретний термін її дії (впродовж трьох років з дня звільнення).

Додаткові наслідки для осіб, які вчинили корупційні діяння

Крім того, законодавством України передбачені додаткові негати-вні наслідки для осіб, які вчинили корупційні діяння. Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону «Про державну службу», ч. 4 ст. 43 Закону «Про статус су-ддів», ч. 10 ст. 50-1 Закону