в розмірі, що не пере-вищує середньомісячного заробітку, провадиться за розпорядженням кері-вника державного органу, керівниками державних органів та їх заступни-ками за розпорядженням вищестоящого, в порядку підлеглості, органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Таке розпорядження уповноваженого органу, або вищестоящого, в порядку підлеглості, органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної пра-цівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повід-омлення про це працівникові.
У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання керівником державного органу позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
7. Цивільна відповідальність державних службовців
Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшко-дування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Це право є важливою гарантією реалізації прин-ципу відповідальності держави перед людиною за свою діяльність (ст. 3 Конституції України). Однак ця норма є лише загальною пра-вовою засадою, що дістає свій подальший розвиток у стат-тях 1173-1175 ЦК України.
Аналізуючи зазначені статті, слід підкреслити, що відповідаль-ність за шкоду, заподіяну фізичній або юридичній особі незаконни-ми рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, ор-гану влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого само-врядування при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 1173 ЦК України), посадовими або службовими особами цих органів (ст. 1174 ЦК України), а також шкода, заподіяна внаслідок прийняття зазначеними органами нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований (ст. 1175 ЦК України), відш-кодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів та їх по-садових чи службових осіб.
Найбільш суттєвою відмінністю цього виду спеціального делікту є суб'єктний склад заподіювачів шкоди. До них, зокрема, належать:
- органи державної влади, тобто колегіальні та одноособо-ві органи, наділені юридично визначеними державно-владними
повноваженнями та необхідними засобами для здійснення функцій і завдань держави. Йдеться про органи всіх гілок державної влади: законодавчої (Верховна Рада України), судової (Верховний Суд України, Вищий господарський суд України, місцеві та апеляційні суди тощо) та виконавчої (Кабінет Міністрів України, місцеві дер-жавні адміністрації тощо);
- органи влади Автономної Республіки Крим, тобто ви-борні та інші органи територіальних громад, які наділені повнова-женнями вирішувати питання АРК місцевого значення (Верховна Рада АРК, Кабінет Міністрів АРК тощо);
- органи місцевого самоврядування, тобто виборні та інші органи територіальних громад, що наділені повноваженнями ви-рішувати питання місцевого значення (сільські, селищні, міські, районні в містах, районні, обласні ради народних депутатів, їх ви-конавчі комітети та голови тощо);
- посадові або службові особи відповідних органів, тобто
керівники та заступники керівників державних органів та їх апара-ту, інші державні службовці, на яких законами або іншими норма-тивно-правовими актами покладено здійснення організаційно-розпо-рядчих та консультативно-дорадчих функцій. Усі інші працівники відповідних органів несуть відповідальність на загальних підставах.
Ці суб'єкти здійснюють покладені на них функції від імені і в ін-тересах відповідних публічних утворень, тобто держави Україна, АРК чи відповідної територіальної громади. Саме через це останні і будуть нести відповідальність за шкоду, завдану неправомірними діями зазначених органів та їх посадових і службових осіб.
Шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу АРК або органу місцевого самоврядування, відшкодовується держа-вою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від ви-ни цих органів (ст. 1173 ЦК України).
Шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи, органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого са-моврядування, відшкодовується державою, АРК або органом місце-вого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).
Шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі внаслідок прийняття органом державної влади, органом влади АРК або орга-ном місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини по-садових і службових осіб цих органів (ст. 1175 ЦК України). Заподіювач шкоди та відповідач за завдану шкоду в цьому деліктному зобов'язанні не збігаються.
Держава Україна, АРК та територіальна громада будуть нести від-повідальність за шкоду, заподіяну їх органами та посадовими чи службовими особами, за рахунок власного майна, у тому числі грошо-вих коштів, які належать їм на праві власності (статті 326-327 ЦК України). При цьому слід враховувати, що оскільки розпорядження цим майном відбувається через відповідні фінансові органи держави, АРК та територіальних громад, то саме зазначені фінансові органи бу-дуть відповідачами за позовами, що випливають з цього делікту.
Особливості відшкодування шкоди, заподіяної органами
державної влади
Окрім специфіки суб'єкта, певними особливостями за цим делік-том наділені також і загальні умови деліктної відповідальності. Що стосується такої умови, як протиправність діяння, то насамперед слід підкреслити, що у цьому делікті варто говорити не стільки про протиправність, скільки про незаконність рішень, дій або бездіяль-ності відповідних органів. Сутність цього розмежування полягає в тому, що дані органи та їх посадові чи службові особи, на відміну від інших суб'єктів, мають здійснювати свою діяльність не на прин-ципі заборони (дозволено все, що не заборонено законом), а на прин-ципі дозволу (дозволено лише те, що дозволено законом чи іншими підзаконними актами). Тому незаконними будуть не лише рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування та їх посадових чи службових осіб, які прямо заборонені в законі, але й ті,