Поняття конфлікту.

Володіючи тілесними, природними властивостями, людина може себе реалізувати лише в діяльних суспільних зв'язках з іншими людьми. Подвійна детерміація природними і культурними чинниками перетворює життя людського індивіда в проблему, що не має готових рішень.

Дозвіл тієї або іншої проблеми вабить досить часто до виникнення суперечності між сторонами, що беруть участь в ній. Проте далеко не кожне неспівпадання інтересів, поглядів, думок є конфліктом.

Обширний, але розрізнений і суперечливий теоретичний і експериментальний матеріал з питань суспільного розвитку і існуючих відносин, одержаний фахівцями у області конфліктології, загальної психології, соціальної психології, соціології, кібернетики, синергетики, юриспруденції і інших наук, лише підтверджує необхідність введення єдиного понятійного апарату.

Конфлікти і конфліктні ситуації - безпосередня реальність наших днів. Впродовж всього свого життя, чи хочемо ми цього чи ні, але кожний з нас стикається з різного роду конфліктами.

Як повестися в ситуації, що склалася? Чи необхідно наполягати на своїй точці зору або краще поступитися, щоб завоювати вигідніші позиції, які можна буде з успіхом використовувати надалі? У чому витоки того, що відбулося?

Відповісти на ці питання можна тоді, коли знаєш, що таке конфлікт.

Термін «конфлікт» походить від латинського терміну conflictus і означає зіткнення сторін, думок, сил.

Для терміну «конфлікт» характерне наступне:

- наявність двох або більш учасників з суперечливими або не співпадаючими інтересами;

- кожний з учасників має аргументування і засоби для захисту своїх інтересів;

- кожен учасник конфлікту трансформує свій стан в залежності від ситуації, що складається, на яку робить вплив протиборча сторона.

У науковій і публіцистичній літературі поняття конфлікту неоднозначне, тому існує безліч визначень «конфлікту». Як правило, його суть визначається через суперечність як найзагальніше поняття.

Суперечність і конфлікт не можуть розглядатися як синоніми, оскільки суперечність, протилежності, відмінності - це необхідні, але не достатні умови конфлікту. Протилежності і суперечності перетворюються на конфлікт, коли починають взаємодіяти сили, виступаючі їх носіями. Отже, конфлікт - це прояв об'єктивних і суб'єктивних суперечностей, який виявляється в протиборстві їх носіїв (або сторін).

Конфлікт відрізняється наявністю поляризації інтересів учасників, їх цілей, орієнтованих або на підтримку рівноваги в умовах зовнішніх дій, або на досягнення переваг і нанесення збитку супротивнику шляхом раціонального використовування власних засобів і ресурсів.

Близькими до поняття конфлікт є такі поняття, як змагання, конкуренція. У вказаних випадках також має місце протиборство сторін, але, як правило, воно не є загостреним до ступеня ворожості, а якщо така ворожнеча і має місце (при конкуренції), то вона не переходить в обопільні дії, які перешкоджають законній поведінці і діяльності іншої сторони. При цьому дії сторін позитивні, кожен діє, прагнучи досягти успіху і тим самим обійти супротивника, придушення опонента не є самоціллю, хоча виникнення конфлікту і не виключено в ході вказаних дій. Отже, конфлікт і змагання не ідентичні поняття, хоча змагання може перерости в конфлікт. Так само і в конкуренції - сторони можуть перейти до прямого тиску один на одного.

Окремо варто сказати про ігри, зокрема, спортивні (боротьба, бокс, фехтування, футбол, хокей, баскетбол і ін.). Вони представляють своєрідну імітацію конфлікту. Із закінченням гри закінчуються і «конфліктні» взаємостосунки.

Поняття «конфлікт» тісно пов'язане з поняттям «сумісність». Сумісність є двополюсним феноменом: ступінь її міняється від повної сумісності членів групи до повної їх несумісності. Позитивний полюс виявляється в згоді, у взаємній задоволеності, негативний полюс частіше виявляється як конфлікт. Згода або конфлікт можуть бути не тільки слідством сумісності або несумісності, але і їх причиною: ситуативні прояви згоди сприяють підвищенню сумісності, виникнення ж конфліктів - її зниженню.

Досить часто конфлікт ототожнюють з таким поняттям як суперечка. Але це не зовсім вірно. Оскільки «суперечка - це публічне обговорення проблем, що живо цікавлять учасників, викликане бажанням якомога глибше розібратися в обговорюваних питаннях; це зіткнення різних точок зору в процесі доказу і спростування».

Від поняття конфлікт слідує відрізняти поняття «конфліктність».

Під конфліктністю ми розуміємо частоту (інтенсивність) конфліктів, спостережуваних у даної особи або в даній групі.

Ділова конфліктність носить конструктивний і мобільний характер - вона зникає, як тільки зникає предмет суперечки, як тільки розв'язується проблема або задача, що викликала зіткнення думок.

Особова або міжособова конфліктність носить стійкий, інерційний характер. Вона може бути слідством ділової конфліктності, коли принципові розбіжності на функціональній основі перетворюються на взаємну особисту неприязнь, але може бути і результатом психологічної несумісності, несумісності характерів, інтересів, поглядів, коли зіткнення між людьми відбуваються з щонайменшого приводу або навіть без жодного мотиву. Подібного роду конфліктність може бути названа «дрімаючою». Вона може виявлятися в тих, що відбуваються час від часу взаємних протистояннях, в сліпій і несвідомій протидії опоненту, якщо навіть він має рацію, в принесенні інтересів загальної справи в жертву несвідомому прагненню досадити йому.

Ділова конфліктність супроводить демократичному, колегіальному стилю керівництва і є показником життєздатності і творчих можливостей колективу, якщо, зрозуміло, вона не породжена витратами колегіальності (анархією) або слабкою організованістю колективу. При авторитарному стилі керівництва ділова конфліктність або відсутня, або трансформується в різні форми міжособових конфліктів.

У колективі з високим рівнем духовної і етичної культури наявність виробничих проблем і задач веде до появи внутрішньоособової конфліктності, тобто люди наодинці з собою сумніваються в правильності своєї позиції, стоять перед необхідністю вибору альтернативних