При ознайомленні зі справою захисник обвинуваченого має всі права, якими він наділений (ст. 48 КПК України). Він має право також робити виписки з матеріалів справи, роз'яснювати обвину-ваченому зміст окремих документів та доказове значення речовин доказів, які є у справі, та інших матеріалів, обговорювати з обвинуваченим питання про необхідність заяв і клопотань, надавай йому юридичну допомогу.

Про ознайомлення зі справою складається протокол, який підписують обвинувачений, слідчий і захисник. За необхідності захисник може самостійно ознайомлюватися зі справою, про що складається окремий протокол.

Якщо в ході ознайомлення з матеріалами справи заявлено кло-потання, які вимагають задоволення, вони задовольняються, в противному разі слідчий по заявленому клопотанню виносить постанову про відмову в його задоволенні і знайомить із нею особу, яка заявила клопотання. У випадках, коли в порядку задоволення клопотань провадилися слідчі дії або були отримані додатка матеріали, з результатами відповідних дій та зібраними матеріалами знову знайомляться всі зацікавлені учасники процесу у викладеному вище порядку.

Обвинувальний висновок — підсумковий процесуальний документ досудового слідства, в якому викладається сутність обвинувачення та його підстави (докази); дається юридична оцінка дій обвинуваченого (кваліфікація); визначаються межі майбутнього судового розгляду та передумови винесення вироку.

Обвинувальний висновок являє собою унікальний юридичний документ, в якому дається офіційна оцінка дій обвинуваченого та здійснюється публічний аналіз зібраних у справі доказів, публічно визначаються юридично значимі елементи об'єктивної істини встановленої у справі. Він є найважливішим гарантом захисту прав і законних інтересів обвинуваченого та всіх інших учасників процесу, гарантом правосуддя, слугує юридичним фактом, який суттєво змінює процесуальні правовідносини. Судовий розгляд кримінальній справі здійснюється тільки в рамках обвинувачення.

Складанням обвинувального висновку завершується досудове слідство, після чого слідчий не має права провадити будь-які процесуальні дії.

Розгляд справи в суді може бути розпочатий не раніше як через три доби після дня вручення обвинуваченому копії обвинувального висновку. За існуючим законодавством обвинувальний висновок — один з небагатьох процесуальних документів, один з екземплярів якого вручається обвинуваченому в оригіналі, в необхідних випадках — і з письмовим перекладом його рідною мовою або мовою, якою він володіє. Це суттєвий елемент забезпечення обвинуваченому права на захист.

Судове слідство в суді починається з публічного оголошення обвинувального висновку. Тим самим обвинувальний висновок є актом обвинувачення, документом, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення.

Слід зауважити все-таки, що ані прокурор, ані захисник не мо-жуть так досконало знати матеріали справи, як слідчий. Слідчий повинен бути не зацікавленим у справі та через свій обвинувальний висновок спробувати внести до залу суду встановлену ним істину. Істину і тільки істину він повинен констатувати і стверджувати, правді та правосуддю він повинен невтомно служити.

Обвинувальний висновок не повинен нести будь-якого обвинувального ухилу, змагальної риторики, емоційного забарвлення. Слідчий не виконує функції обвинувачення, він носій функції встановлення істини, а служіння істині не терпить суєти, невігластва, політизованості, однобокості.

Обвинувальний висновок складається із описово-мотивувальної та резолютивної частин.

В описово-мотивувальній частині вказується, в якій кримінальній справі скла-дений обвинувальний висновок, хто і за якими статтями кримі-нального закону притягається до відповідальності, що було при-водом та підставою порушення справи, місце і час складання об-винувального висновку; викладаються: обставини справи, як вони були встановлені на попередньому слідстві: об'єкт посягання; предмет посягання; спосіб вчинення злочину інші його обставини; шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діями обви-нуваченого та наслідками, які настали; характер суб'єктивної сто-рони — умисно чи за необережністю вчинено злочин; місце, час, мотиви злочину; показання кожного з обвинувачених по суті пред'явленого обвинувачення; доводи, наведеш кожним із них на свій захист, і результати їх перевірки; зібрані у справі докази та відомості, які характеризують особистість обвинуваченого; виявлені пом'якшуючі та обтяжуючі його відповідальність обставини.

Описова частина, як правило, починається з викладу всього обсягу вчинених обвинуваченим злочинів та їх юридичної оцінки. Потім викладаються окремі епізоди в хронологічному або систем-ному порядку.

Кожний епізод описується окремо та повністю із зазначенням усіх обставин предмета доказування. Потім викладаються докази.

В резолютивній частині обвинувального висновку наводяться відомості про особу кожного з обвинувачених, дається стисле фор-мулювання пред'явленого обвинувачення із зазначенням його суті та юридичної кваліфікації.

Формулювання пред'явленого обвинувачення повинне відповідати хоча б трьом вимогам:*

у ньому мають бути викладені всі факти злочину і дана оцінка ролі кожного з обвинувачених;*

воно має фактично та юридичне збігатися з тим, що сказа-но про злочин в описовій частині;*

воно має відповідати висновкам постанови про притягнен-ня особи як обвинуваченого і не виходити за її межі.

В обвинувальному висновку не можуть ставитися у провину обвинуваченому епізоди, за якими йому не було пред'явлено обвинувачений.

До обвинувального висновку додаються:

а) список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, із зазначенням їх адрес і аркушів справи, де викладеш їх показанім (або окрема папка із зазначенням таких);

б) довідка про рух справи і про застосування запобіжного за-ходу Ь зазначенням часу і місця тримання під вартою кожного з обвинувачених, якщо вони заарештовані;

в) довідки про речові докази, про цивільний позов, про заходи, вжиті для забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна;

г) довідка про судові витрати у справі за час досудового слідства з посиланнями на відповідні аркуші справи.

У списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання, з метою нерозголошення відомостей про осіб,