щодо яких у порядку, передбаченому статтями 52-1 та 52-3 КПК України, застосовані заходи безпеки, замість їх справжніх прізвища, ім'я і по батькові зазначається псевдонім, а замість адреси — назва органу, здійснює заходи безпеки, та його адреса. Зауважимо, що цього правила слід додержуватись і при викладенні описової та резолютивної частин обвинувального висновку, де можуть мати посиланії ня на фактичні дані, повідомлені свідками, або потерпшими, чиї посилання на інших учасників процесу. Якщо вони беруть участь у справі під псевдонімом — має бути вказаний їх псевдонім, а недійсне прізвище, відповідно до прийнятих рішень про заходи безпеки.
Обвинувальний висновок, складений мовою, якою не воло обвинувачений, підлягає перекладу в письмовій формі його рідної мовою або іншою мовою, якою він володіє.
Обвинувальний висновок підписує слідчий, зазначаючи цьому місце та час його складання.
Закінчення досудового розслідування — заключний етап стадії досудового розслідування, в рамках якого підводяться підсумки роботи слідчого, аналізуються всі зібрані докази, завершується проведення процесуальних дій слідчими органами, учасникам процесу надається можливість реалізувати своє право на ознайомлен-ня зі справою, слідчим приймається підсумкове рішення по справі. Досудове слідство закінчується тоді, коли вирішено всі його завдання: всебічно, повно та об'єктивно досліджено всі обставини, які належать до предмета доказування, встановлено об'єктивну істину у справі; виявлено та усунено причини й умови, які сприяли вчиненню злочину; вжито заходів до захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб, відшкодування матеріальної та моральної шкоди; забезпечено правильне застосування закону.
Встановлення об'єктивної істини — основа правильного підсумкового рішення слідчого у справі. Тому закінченню розслідування передує оцінка всієї сукупності зібраних доказів. Правильність висновків забезпечується тут процесуальною самостійністю слідчого, строгим додержанням основних принципів доказового права .
Визнати досудове слідство закінченим — означає визнати, що більше немає необхідності провадження будь-яких слідчих або інших процесуальних дій, спрямованих на збирання, перевірку та дослідження доказів: усі необхідні для прийняття підсумкового рішення докази зібрані, перевірені, досліджені та належним чином оцінені.
Досудове слідство закінчується прийняттям одного з таких рішень:*
закриттям кримінальної справи (ст. 6, 213 КПК України);*
винесенням постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності (ст. 7— 11-1 КПК України);*
винесенням постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів ви-ховного чи медичного характеру;*
складанням обвинувального висновку та направленням справи для віддання обвинуваченого суду.
Дійшовши висновку, що по справі вичерпані всі процесуальні можливості для встановлення істини, всебічного і повного дослідження доказів, слідчий аналізує матеріали справи, дає юри-дичну оцінку встановленим фактам, приймає обґрунтоване, моти-воване і єдино правильне законне рішення, систематизує та завершує оформлення досудового провадження. Фактично на цьому етапі процесуального провадження приймається підсумкове рішення про подальше спрямування розслідуваної кримінальної справи.
3. Дії та рішення прокурора у справі, яка надійшла до нього з обвинувальним висновком.
Прокурор здійснює нагляд за об'єктивністю і законністю досудового слідства, а в суді виступає як обвинувач. Цими обставинами обумовлені його дії у справі, яка надійшла до нього з обвину вальним висновком.
Отримавши кримінальну справу з обвинувальним висновком прокурор перевіряє:
чи мала місце подія злочину,
2) чи має діяння, яке ставиться у вину обвинуваченому, склад злочину;
3) чи були додержані під час провадження дізнання та досудового слідства вимоги закону про забезпечення права підозрювано-го та обвинуваченого на захист;
4) чи немає у справі обставин, які тягнуть за собою її закриття;
5) чи пред'явлено обвинувачення по всіх установлених злочин-них діях обвинуваченого;
6) чи притягнуті як обвинувачені всі особи, викриті у вчиненні злочину;
7) чи правильно кваліфіковані дії обвинуваченого за статтями кримінального закону;
8) чи додержані вимоги закону при складанні обвинувального висновку;
9) чи правильно обраний запобіжний захід;
10) чи вжиті заходи щодо забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної злочином, та можливої конфіскації майна;
11) чи виявлені причини й умови, які сприяли вчиненню зло-чину, та чи вжиті заходи до їх усунення;
12) чи додержані слідчим права учасників процесу та інші ви-моги процесуального законодавства;
13) чи зібрано у справі сукупність доказів, яка неспростовно підтверджує обвинувачення та дає підстави для віддання обвину-ваченого до суду.
За результатами вивчення обвинувального висновку та перевірки кримінальної справи прокурор приймає одне з таких рішень:
1) затверджує обвинувальний висновок та направляє справу до суду, підтримуючи при цьому обвинувачення;
2) складає новий обвинувальний висновок;
3) змінює обвинувачення, не погіршуючи стану обвинуваченого;
4) закриває справу;
5) повертає справу на додаткове розслідування з причини не-повноти, неправильності або недостатньої всебічності розслідуван-ня, порушень вимог процесуального законодавства; неправильної кваліфікації дій обвинуваченого, якщо її не можна змінити, не по-рушуючи прав обвинуваченого на захист, і за наявності інших підстав, які ставлять під сумнів можливість розгляду справи в суді.
Поряд з цим прокурору надане право при затвердженні обви-нувального висновку змінити або відмінити запобіжний захід, за-стосований щодо обвинуваченого. Це ж саме він може зробити і при поверненні справи слідчому,
Ст. 233 КПК України визначає, що на розгляд справи з обви-нувальним висновком прокурору надається строк, який не може перевищувати п'яти діб.
4. Закриття кримінальної справи.
Закриття кримінальної справи — юридичний акт в силу якого закінчується досудове слідство та процесуальне провадження у кримінальній справі, вирішується доля зібраних по кримінальній справі речових доказів та майна, на яке був накладений арешт, відміняються обрані запобіжні заходи, а правовідносини учасників процесу після оскарження прийнятого рішення переводяться в русло цивільних правовідносин.
Кримінальна справа може бути закрита:
1) за недоказаністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину (прирівнюється доказаній невинуватості);
2) за наявністю обставин, які виключають провадження