вказуються: дата і період утворення нестачі, збитків тощо; розмір матеріальної шкоди; обставини, що сприяли вчиненню корисливих зловживань; прізвища осіб, які були відповідальні за матеріальні цінності або які здійснили протиправну господарську операцію: методи дослідження, за допомогою яких підтверджуються нестачі, збитки чи протиправні операції. Крім того, відображаються дані про укладання договору про матеріальну відповідальність осіб (дата складання, коли і ким затверджений, наявність візи головного бухгалтера підприємства). У разі посилання на документи або інші матеріали справи (показання звинувачених, свідків, висновки експертів інших спеціальностей) обов'язково зазначаються відповідні томи та аркуші справи. При посиланні на нормативні акти вказується їх назва, коли і яким органом влади чи управління вони прийняті.
Результативна (підсумкова) частина висновку експерта-бухгалтера містить у собі результати дослідження з кожного питання, поставленого слідчим, у формі конкретної відповіді. У разі непідтвердження експертним дослідженням результатів документальної ревізії або даних бухгалтерського обліку експерт-бухгалтер зобов'язаний пояснити причини розбіжностей, посилаючись на інші конкретні докази (матеріали) — первинні документи, норми витрат сировини, розцінки, тарифи тощо.
Альтернативні висновки експерта-бухгалтера не слід ототожнювати з припущеннями, які не мають конкретного обґрунтування і які не можуть виступати в ролі доказів. Висновки експерта-бухгалтера повинні мати категоричний характер.
Висновок підписується експертом-бухгалтером, а при проведенні комісійної судово-бухгалтерської експертизи всіма її учасниками. У разі розбіжності висновків кожний експерт-бухгалтер підписує зроблений ним висновок окремо.
Висновок експерта-бухгалтера може мати відповідні додатки (таблиці, графіки, схеми), які деталізують і конкретизують результати експертизи. Кожний додаток підписується експертом-бухгалтером і є невід’ємною частиною висновку.
Відповідно до ст. 67 КПК України слідчий, суд, прокурор та особа, що проводить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному вивченні всіх обставин справи в їх сукупності, і керуючись законом. Це правило повністю стосується висновків експерта-бухгалтера. Оскільки ніякі докази не мають заздалегідь встановленої сили, висновок експерта (і зокрема експерта-бухгалтера) не має ніяких переваг щодо інших доказів (документів, свідчень осіб тощо).
Оцінка висновку експерта-бухгалтера особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором або судом здійснюється в напрямку:
а) визначення здатності експерта-бухгалтера встановлювати обставини, які мають значення для справи. При цьому перевіряється кваліфікація експерта, наявність спеціальної освіти та необхідних знань з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності, а також його не зацікавленість в упередженому вирішенні справи;
б) перевірки додержання при проведенні судово-бухгалтерської експертизи процесуальних норм. Зокрема, встановлюється, чи не вийшов експерт-бухгалтер за межі своєї компетенції, чи не використовував матеріали, не прилучені до справи слідчим чи судом;
в) з'ясування достовірності доказових фактів та повноти проведеного дослідження, підтвердження висновків відповідними бухгалтерськими документами;
г) перевірки правильності застосованої методики дослідження;
д) визначення правильності посилань на нормативні та інструктивні акти, які наведені експертом-бухгалтером для обґрунтування висновку;
є) виявлення можливих помилок, неточностей, протиріч, особливо у відношенні цифрових даних.
Необхідно зазначити, що оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим або судом передбачає зіставлення даних експертного дослідження з іншими матеріалами справи.