3. окружне управління (більш дрібні адміністративні одиниці);

4. управління в селах і селищах, підлегле окружному начальству.

Весь цей складний апарат підкорявся верховному сановнику - візиру.

Систематична експлуатація завойованих держав вимагала створення постійної єгипетської адміністрації на місцях. Південні території управлялися спеціальним відомством на чолі з сановником. Для управління областями в Азії була створена єгипетська адміністрація на чолі з намісником «північних країн». Проте, така влада ніколи не була особливо сильною, що створювало основу для сепаратизму.

Пізнє царство

За довгий час успішних походів і завоювань єгипетськими військами суміжних племен і захоплення полонених-рабів на території Єгипту осіла безліч різних етнічних груп, багато хто їх яких асимілювалися і зайняли видне місце в державному устрої країни. Так, XXI династію єгипетських фараонів була засновано вихідцями з Лівії. Біля середини VIII ст. до н.е. нубійський цар Куш підкорив Єгипет, але до 715 р. продовжувалася боротьба за незалежність. Важкий економічний і соціальний стан вимагали термінових заходів по розрядці обстановки, тому з’являється безліч законів, що обмежують експлуатацію простого населення, свавілля чиновництва і лихварство. Близько 715 р. до н.е. Єгипет був остаточно підкорений кушитськими фараонами. Децентралізація і ослаблення держави призводять до того, що в 525 р. до н.е. Єгипет був включений до складу Персидської імперії, в IV ст. до н.е. підкорений військами Олександра Македонського, в 1 ст. до н.е. стає провінцією Рима, а в 395 р. н.е. - Візантії.

Використана література: