Тема

Повторні і рецидивні злочини, поняття, види, ознаки.

ПЛАН

Вступ………………………………………………………………………..3

Розділ 1: Множинність злочинів…………………………………...4

Розділ 2: Повторність злочинів, види……………………………..7

Розділ3: Рецидив злочинів, види рецидиву………………………11

Висновки…………………………………………………………………...18

Використані джерела……………………………………………………...20

ВСТУП

Правоохоронним органам нерідко доводиться зустрічатися з такими фактами, коли в поведінці злочинця виявляються ознаки двох і більше злочинних діянь. Залежно від характеру цих злочинів істотно змінюється і кримінально-правова оцінка поведінки суб’єкта. Так, в одних випадках скоєне необхідно кваліфікувати за декількома кримінально-правовими нормами (наприклад, при сукупності злочинів), в інших - все вчинене охоплюється лише однією нормою (наприклад, при повторності). У ряді випадків змінюється і порядок призначення покарання, його тяжкість, а також порядок відбуття. Очевидно, що в даній ситуації необхідний одноманітний підхід до вирішення цих питань. Оскільки у всіх цих випадках йдеться про схожі моменти, а саме про вчинення однією особою декількох злочинів, всі ці питання необхідно розглядати в комплексі. Безперечно в цьому плані важливим, актуальним і практично значущим для науки кримінального права і судово-слідчої практики є дослідження проблеми множинності злочинів за кримінальним законодавством, а особливо таких її різновидів як повторні і рецидивні злочини. [5,c.11]

Починаючи з 60-х років кримінально-правова наука зробила великий крок вперед у вирішенні проблем множинності злочинів. Саме тоді з’явилися роботи таких відомих учених як Кафаров Т.М., Кудрявцев В.Н., Малков В.П., Яковлєв А.М. та ін.

При вчиненні повторних і рецидивних злочинів в поведінці однієї людини повинна бути інша (ніж при вчиненні одиничного злочину) оцінка суспільної небезпеки поведінки суб’єкта, а також юридична кваліфікація вчиненого і, нарешті, істотними особливостями повинне характеризуватись призначення покарання.

Також слід підкреслити, що проблема множинності злочинів і відмежування від неї одиничних злочинів все ще потребує подальшого вивчення і розробки. Поки що багато її питань в теорії і на практиці розв’язуються суперечливо, що не сприяє однаковому застосуванню кримінального закону правоохоронними органами.

Розділ 1: Множинність злочинів.

Злочин завжди заподіює ту чи іншу шкоду суспільним відносинам і викликає негативну оцінку з боку суспільства і держави. Ще більш негативну реакцію викликають випадки вчинення особою не одного, а декількох злочинів. При вчиненні особою декількох злочинів, як правило, заподіюється більша моральна, фізична або матеріальна шкода суспільству або окремим громадянам, порушник відчуває стійке негативне ставлення до інтересів держави, суспільства і окремих громадян. Багатократна злочинна діяльність однієї і тієї ж особи негативно впливає на нестійких в моральному відношенні громадян, особливо на молодь, породжувати ілюзії про можливість жити за рахунок суспільства, вчиняючи злочини безкарно.

Випадки скоєння однією і тією ж особою декількох злочинів непоодиноке явище в судовій практиці. Встановлення того факту, що особа одночасно або послідовно вчинила декілька злочинів породжує перед слідчо-судовими органами певні правові питання, пов’язані з відмежуванням окремого (одиничного) злочину від декількох, кваліфікацією скоєного і призначенням покарання. Ці і ряд інших питань охоплюються проблемою множинності злочинів у кримінальному праву.

Множинність злочинів характеризується, як правило, умисною злочинною діяльністю. Це обумовлює правову оцінку множинності злочинів як форми злочинної діяльності, яка тягне підвищену суспільну небезпеку.

В чинному кримінальному законодавстві не міститься поняття "множинності злочинів". Воно розробляється наукою кримінального права, але одноманітного підходу до трактування цього поняття поки що немає. Так, на думку А.М. Яковлева, "поняття множинності злочинів втілюється в поняттях повторності, рецидиву і сукупності злочинів".[12, c.34] В цьому вислові характеризуються по суті, лише форми прояву множинності злочинних діянь, але не розкриваються істотні ознаки цього кримінально-правового поняття, його зміст і об’єм.

П.С. Дагель множинність злочинів характеризує як випадки вчинення однією особою двох або декількох злочинів. [5, c.11] Цю ж властивість виділяли у визначенні множинності Ю.Мельникова і Н.Алієв.[10,c.45] Проте характеристика даного поняття буде неточною і неповною, якщо при цьому обмежитися цією ознакою. Річ у тому, що не кожний випадок фактичного здійснення особою двох і більш злочинних діянь охоплюється кримінально-правовим поняттям множинності злочинів. Тому у визначенні поняття множинності злочинів, крім вказаної ознаки, повинні знайти відображення також і інші істотні ознаки, що дозволяють найбільш правильно охарактеризувати зміст даного поняття.

Своє трактування поняття множинності злочинів дає В.Н. Кудрявцев. На його думку множинність злочинів характеризується тим, що все вчинене не охоплюється однією нормою Особливої частини, яка передбачає одиничний злочин. Проте така ознака множинності властива тільки тим випадкам, які підпадають під різні статті кримінального закону і охоплюються поняттям сукупності злочинів. [7,c.134]

У теорії кримінального права вчинення особою або групою осіб двох чи більше окремих самостійних злочинів визначають як множинність злочинів, оскільки саме слово "множинність" включає декілька елементів. При множинності злочинів завжди має місце поєднання в поведінці особи або співучасників двох чи більше злочинів. Тому множинність злочинів, видами якої є повторність, сукупність і рецидив злочинів, означає, що особою (співучасниками) вчинено два або більше злочинних діянь, кожне з яких утворює ознаки самостійного складу злочину.

З огляду на високий ступінь суспільної небезпечності повторності, сукупності і рецидиву злочинів законодавець не тільки дає визначення цим видам множинності, а й вказує на їх правові наслідки [1, ст. 35] Крім того, у багатьох статтях Особливої частини КК повторність і рецидив злочинів визначаються як кваліфікуючі ознаки окремих складів, що тягнуть за собою при їх встановленні більш суворе покарання. У зв’язку з цим можна наголосити на тих загальних властивостях множинності, що визначають її соціальну характеристику.

Якщо вчиняються два або більше злочинів, це значить, що заподіюється велика шкода об’єктам посягання, ставиться під загрозу заподіяння шкоди більш широке коло суспільних