Тема: Множинність злочинів в сучасному кримінальному праві

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ I. Загальна характеристика поняття множинності злочинів

1.Понятие множинності злочинів

2.Формы прояви множинності злочинів

РОЗДІЛ II. Форми множинності злочинів

1. Повторність злочинів

1.1 неодноразова злочинів

1.2 Систематичність злочинів

1.3 Здійснення злочинів у вигляді промислу

1.4 Реальна сукупність злочинів

2. Ідеальна сукупність преступлени

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИВЧЕНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

Правоохоронним органам нерідко доводиться зустрічатися з такими фактами, коли в поведінці злочинця виявляються ознаки двох і більше злочинних діянь. Залежно від характеру цих злочинних діянь істотно змінюється і кримінально-правова оцінка поведінки суб'єкта. Так, в одних випадках скоєне необхідно кваліфікувати за декількома кримінально-правовими нормами (наприклад, при сукупності злочинів), в інших - все вчинене охоплюється лише однією нормою (наприклад, при повторності). У ряді випадків змінюється і порядок призначення покарання, його тяжкість, а також порядок відбуття. Очевидно, що в даній ситуації необхідний одноманітний підхід до вирішення цих питань. Оскільки у всіх цих випадках йдеться про схожі моменти, а саме про вчинення однією особою декількох злочинів, всі ці питання необхідно розглядати в комплексі. Безперечно в цьому плані важливим, актуальним і практично значущим для науки кримінального права і судово-слідчої практики є дослідження проблеми множинності злочинів за кримінальним законодавством.

Починаючи з 60-х років кримінально-правова наука зробила великий крок вперед у вирішенні проблем множинності злочинів. Саме тоді з'явилися роботи таких відомих учених як Кафаров Т.М., Кудрявцев В.Н., Малков В.П., Яковлєв А.М. і інші.

При множинності злочинів в поведінці однієї людини повинна бути інша (ніж при вчиненні одиничного злочину) оцінка суспільної небезпеки поведінки суб'єкта, а також юридична кваліфікація вчиненого і, нарешті, істотними особливостями повинно характеризуватись призначення покарання.

Тим часом слід підкреслити, що проблема множинності злочинів і відмежування від неї одиничних злочинів все ще потребує подальшого вивчення і розробки. Поки що багато її питань в теорії і на практиці розв'язуються суперечливо, що не сприяє однаковому застосуванню кримінального закону правоохоронними органами.

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ МНОЖИННОСТІ ЗЛОЧИНІВ

1. Поняття множинності злочинів

Злочин завжди заподіює ту або іншу шкоду суспільним відносинам і викликає негативну оцінку з боку суспільства і держави. Ще більш негативну реакцію викликають випадки вчинення особою не одного, а декількох злочинів. При вчиненні особою декількох злочинів, як правило, заподіюється більша моральна, фізична або матеріальна шкода суспільству або окремим громадянам, порушник відчуває стійке негативне ставлення до інтересів держави, суспільства і окремих громадян. Багатократна злочинна діяльність однієї і тієї ж особи негативно впливає на нестійких в моральному відношенні громадян, особливо на молодь, породжувати ілюзії про можливість жити за рахунок суспільства, скоювати злочини безкарно.

Випадки здійснення однією і тією ж особою декількох злочинів непоодиноке явище в судовій практиці. Встановлення того факту, що особа одночасно або послідовно вчинила декілька злочинів породжує перед слідчо-судовими органами певні правові питання, пов'язані з відмежуванням окремого (одиничного) злочину від декількох, кваліфікацією скоєного і призначенням покарання. Ці і ряд інших питань охоплюються проблемою множинності злочинів у кримінальному праву.

Множинність злочинів характеризується, як правило, умисною злочинною діяльністю. Це обумовлює правову оцінку множинності злочинів як форми злочинної діяльності, яка тягне підвищену суспільну небезпеку.

В чинному кримінальному законодавстві не міститься поняття "множинності злочинів". Поняття множинності злочинів розробляється наукою кримінального права, але одноманітного підходу до трактування цього поняття поки що немає. Так, на думку А.М. Яковлева, "поняття множинності злочинів втілюється в поняттях повторності, рецидиву і сукупності злочинів". В цьому вислові характеризуються по суті, лише форми прояву множинності злочинних діянь, але не розкриваються істотні ознаки цього кримінально-правового поняття, його зміст і об'єм.

П.С. Дагель множинність злочинів характеризує як випадки вчинення однією особою двох або декількох злочинів. Цю ж властивість виділяли у визначенні множинності Ю.Мельникова і Н.Алієв3. Проте характеристика даного поняття буде неточною і неповною, якщо при цьому обмежитися цією ознакою. Річ у тому, що не кожний випадок фактичного здійснення особою двох і більш злочинних діянь охоплюється кримінально-правовим поняттям множинності злочинів4 . Тому у визначенні поняття множинності злочинів, крім вказаної ознаки, повинні знайти відображення також і інші істотні ознаки, що дозволяють найбільш правильно охарактеризувати зміст даного поняття.

Своє трактування поняття множинності злочинів дає В.Н. Кудрявцев. На його думку множинність злочинів характеризується тим, що все вчинене не охоплюється однією нормою Особливої частини, яка передбачає одиничний злочин. Проте така ознака множинності властива тільки тим випадкам, які підпадають під різні статті кримінального закону і охоплюються поняттям сукупності злочинів.

Е.А. Фролов, Р.Р.Галіакбаров під множинністю злочинів розуміли збіг декількох правопорушень, передбачених кримінальним законом в поведінці однієї і тієї ж особи. Проте термін "збіг в поведінці" підкреслює швидше момент одночасності відповідальної особи за декілька злочинів, яка має місце не при всіх випадках множинності злочинних діянь, а лише при таких її видах, як сукупність, неодноразова, систематичність і промисел. Цим поняттям не охоплюються випадки здійснення обличчям нового злочину після повного від'їзду покарання по попередньому вироку за наявності у нього не знятої або непогашеної судимості.

Визначення поняття множинності злочинів, думається, повинне відображати не тільки випадки, коли особа вчинила декілька злочинів, за які притягується до кримінальної відповідальності, але і за ті з них, коли воно вчинило новий злочин після засудження за попереднє діяння.

В цьому відношенні більш точні Б.А. Куринов і І.М.Гальперін, які підкреслюють, що поняттям множинності злочинів охоплюються як випадки здійснення двох і більш злочинів до засудження, так і після засудження за попереднє деяние3.