Під систематичністю злочинів слід розуміти здійснення обличчям одного і того ж злочину не менше трьох разів, якщо при цьому скоєне свідчить про певну лінію поведінці винен, а досконалі злочини не погашені терміном давності залучення до кримінальної відповідальності або актом амністії і помилуванні.

Під здійснення злочинів у вигляді промислу слід розуміти систематичне здійснення обличчям тотожних злочинів в цілях витягання доходу, що є основним або додатковим, але вельми істотним джерелом існування або джерелом систематичного збагачення.

Під реальною сукупністю злочинів слід розуміти послідовне здійснення особою двох і більш злочинів, передбачених різними статтями або частинами статі Особливої частини УК ні за одне з яких воно не осуджено.

Вслід за цією статтею представляється необхідним помістити норму визначаючу різновид повторності, пов'язаний з попереднім засудженням винен (рецидив).

Рецидив - це здійснення нового злочину особою має судимість за раніше досконалий злочин. Небезінтересно розподіл в УК Росії рецидиву на небезпечний і особливо небезпечний. Доцільно в новому УК України провести такий же розподіл.

Завершити систему норм інституту множинності можна б було статтею присвяченої ідеальної сукупності злочинів, під якою слід розуміти здійснення особою одним діянням двох або більш злочинів, ні за одне з яких воно не було осуджено.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Бажанов М.И. Повторность злочинів як вид множинності злочинів, Харків, українська юридична академія, 1993.

2.Бюллетень Верховного Суду СРСР, 1984, N3.

3.Бюллетень законодавства і юридичної практики України.

4.Горелик И.И. Правовая оцінка повторного злочину. Мінськ, 1969.

5.ДагельП.С. Множинність злочинів. Ізд-во казанського университета,1974.

6.Загородников Н.І.,Стручков Н.А. Направления вивчення радянського права. - Радянська держава і право, 1981, N7.

7.Караев Т.Е. Повторність, неодноразова і систематичність. - Радянська юстиція, 1983, N13.

8.Кафаров М.Т. Проблемы рецидиву в радянському кримінальному праві. Баку,1972.

9.Криволапов Г.Г. Множественность злочинів по радянському кримінальному праву. М., 1974.

10.Кривошеин П.К. Повторность в радянському кримінальному праві. Київ, 1990.

11.Кудрявцев В.Н. Теоретические основи кваліфікації злочинів. М., 1963.

12.Куринов Б.А. Научные основи кваліфікації преступдений. Ізд-во МГУ, 1984.

13.Кучерявый Н.П. Ответственность за дрібне розкрадання соціалістичної власності. 14.Киргизский університет. Фрунзе, 1964.

15.Малков В.П. Повторность злочинів. Ізд-во казанського університету, 1970.

16.Мельников Ю.,Алиев Н. Понятие множинності злочинів. Радянська юстиция,1981, N12.

17.Панько К.А. Рецидив в радянському кримінальному праві. Вороніж. Ізд-во воронежського университета,1983.

18.Пиголкин А.С. Толкование нормативних актів в СРСР. М., 1962.

19.Пионтковский А.А. Учение про злочин. М., 1961.

20.Сборник ухвал Верховного Суду СРСР 1924-1977, ч.2. М. 1978.

21.Сборник ухвал Пленуму Верховного Суду України по кримінальних і цивільних справах, 1995.

22.Сапожников И. Назначение покарання по декількох вироках. - Соціалістична законність, 1962, N8.

23.Святохин П.,Жгутов В. До понять повторності і неодноразової злочинів. - 24.Советская юстиція, 1971,N1.

25.Советское кримінальне право: Загальна частина. М. Изд-во МГУ, 1974.

26.Фролов Е.А.,Галіакбаров Р.Р. Множественность злочинних діянь як інститут радянського кримінального права. Свердловськ, 1967.

27.Юшков В.Н. Назначение покарання по сукупності злочинів і приговоров.М.,1975.

28.Яковлев А.М. Совокупность злочинів. М.,1960.