Реферат на тему:

Стаття 376 КК України.

Втручання в діяльність судових органів

ПЛАН

Стор.

ВСТУП___________________________________________________________3

Об’єктивні ознаки злочину______________________________________4

Суб’єктивні ознаки злочину_____________________________________5

Кваліфікуючі ознаки злочину____________________________________6

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА_______________________________________8

Вступ.

У третє тисячоліття Україна увійшла з великими демократичними досягненнями, але десять років незалежного розвитку молодої держави не вистачило для подолання деяких негативних явищ, одним з яких є зростання злочинності. Основну роль у протидії злочинам відіграють суди, ефективній діяльності яких заважають недостатньо пристосовані до потреб сьогодення правові засади їх функціонування та інші шкідливі фактори реальної дійсності.

З метою усунення цих завад передбачається вжити суттєвих заходів щодо перебудови системи правоохоронних органів та удосконалення їх діяльності.

Значна увага при цьому має приділятися реальному забезпеченню безпеки і незалежності суддів та усунення фактів втручання в їх роботу, посягання на їх здоров’я і життя.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 18 червня "Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві" висловив занепокоєння з приводу поширення фактів втручання в діяльність судів і правоохоронних органів, посягання на життя, здоров'я, гідність і майно зазначених осіб та визнав, що стан забезпечення безпеки суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві, є незадовільним і не гарантує об'єктивного та неупередженого розгляду справ, захисту прав і свобод громадян.

Захистити суддів від таких негативних явищ покликаний Кримінальний кодекс України, який окремим розділом – “ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ” встановлює сувору кримінальну відповідальність за такі посягання.

Стаття 376. Втручання в діяльність судових органів

1. Втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення —

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

2. Ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені особою з використанням свого службового становища,—

караються позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Об’єктивні ознаки злочину.

Об’єктом злочину є порядок здійснення правосуддя в частині реалізації загального конституційного принципу незалежності суддів при здійсненні правосуддя.

Потерпілим від злочину є суддя. Під суддею розуміється професійний суддя, який є службовою особою і в конституційному порядку наділений повноваженнями здійснювати правосуддя у Конституційному Суді чи будь-якому суді загальної юрисдикції (місцевому, апеляційному, касаційному, вищому спеціалізованому, Верховному Суді). Поняттям суддя охоплюються також голови і заступники вказаних судів. Водночас у даному випадку не охоплюються цим поняттям народний засідатель і присяжний, які у разі, коли вони беруть участь у розгляді справи, є також суддями.

Право на зайняття посади судді місцевого суду має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Суддею апеляційного суду може бути громадянин України який досяг на день обрання 30 років, має вишу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як п'ять років, у тому числі не менш як три роки на посаді судді.

Суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший 30 років, який має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менш як сім років, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як де-сять років, у тому числі не менш як п'ять років на посаді судді.

Об’єктивна сторона злочину полягає у втручанні в діяльність судді.

Втручання - це вплив у будь-якій формі на суддю з метою перешкодити виконанню ним своїх службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення. До конкретних форм впливу можна віднести: прохання, вказівку, погрозу, підкуп, критику судді в засобах масової інформації до вирішення конкретної справи у зв’язку з її розглядом, проведення пікетів, мітингів тощо. Вплив на суддю може здійснюватись і через третіх осіб — близьких родичів, колег по роботі тощо. У випадках, коли формою впливу на суддю є погроза або насильство, вчинене за наявності підстав підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ст. 376 і ст. 377(“Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного”).

Злочин вважається закінченим з моменту здійснення впливу на суддю, незалежно від того, чи вдалося винному перешкодити судді у виконанні ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення.

Суб’єктивні ознаки злочину.

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка досягла 16-ти років.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При цьому інтелектуальним моментом умислу має, зокрема, охоплюватись специфічний соціальний статус потерпілого (те, що він є суддею).

Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочину є мета — перешкодити виконання суддею службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення.

Кваліфікуючі ознаки злочину.

Кваліфікуючими ознаками злочину є втручання в діяльність судді, яке:

перешкодило запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила;

вчинено особою з використанням свого службового становища.

Вплив на суддю, що став перешкодою запобіганню злочину чи затриманню особи,