Р е ф е р а т
на тему:
Стаття 373. Примушування давати показання.
ПЛАН
стор.
Об’єктивні ознаки злочину______________________________________3
Суб’єктивні ознаки_____________________________________________ 5
Кваліфікуючі ознаки злочину____________________________________6
Використані джерела______________________________________________ 8
Стаття 373. Примушування давати показання.
1. Примушування давати показання при допиті шляхом незаконних дій з боку особи, яка проводить дізнання або досудове слідство,—
карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, поєднані із застосуванням насильства або із знущанням над особою,—
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
* * *
Об’єктивні ознаки злочину.
Основним безпосереднім об’єктом злочину є правосуддя в частині забезпечення доведеності вини, а також конституційне право людини на те, що її обвинувачення не буде ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Додатковим факультативним об’єктом злочину виступає здоров’я, воля, честь і гідність особи.
Потерпілим від цього злочину є особа, яка згідно з КПК може давати показання при допиті під час дізнання або досудового слідства, — підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, експерт.
Не підлягають допиту і не можуть бути допитані як свідки:—
захисник підозрюваного, обвинуваченого або підсудного про обставини, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків захисника;—
представники потерпілого, цивільного позивача та відповідача за такими само обставинами;—
фахівці у галузі права та адвокати, що здійснюють надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи,— з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості;—
нотаріуси, лікарі, психологи — з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості; —
священнослужитель про обставини, які стали йому відомі від віруючих на сповіді, якщо вони не звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відо-мості; —
особи, які згідно з висновком судово-психіатричної чи су-дово-медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значен-ня, і давати показання про них;—
особа, яка відповідно до ст, 52-3 КПК України дає пока-зання під псевдонімом, — щодо дійсних даних про його особу;—
особа, яка має відомості про дійсні дані про свідка, який дає показання під псев-донімом щодо цих даних;—
особи, які мають право дипломатичної недоторканності, без їх згоди, а також працівники дипломатичних представництв — без згоди дипломатичного представника.
Конституція України (ст. 63) визначила: "Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів...".
Стосовно інших осіб свідок зобов'язаний дати повні і правдиві показання.
Отже, відмовитись давати показання як свідки мають право:—
члени сім'ї, близькі родичі, усиновлені, усиновителі підо-зрюваного, обвинуваченого, підсудного;—
особа, яка своїми показаннями викривала б себе, членів сім'ї, близьких родичів, усиновленого, усиновителя у вчиненні зло-чину;—
особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв.
Об’єктивна сторона злочину полягає у примушуванні давати показання при допиті. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є також спосіб — незаконні дії.
Допит — це слідча дія, яка полягає у взятті показань у певних учасників кримінального судочинства і фіксації їх у протоколі допиту. До окремих видів допиту належать: допит свідка, допит потерпілого, допит експерта, допит обвинуваченого, допит підозрюваного. Поняттям допиту у ст. 373 охоплюється також і така слідча дія, як очна ставка. Очна ставка – це слідча дія, що являє собою одночасний допит в одному і тому ж місці двох допитаних раніше осіб, в показаннях яких є істотні суперечності, з метою перевірки правдивості раніше даних показань.
Примушування давати показання під час проведення інших слідчих дій (наприклад, обшуку, виїмки) не утворює складу злочину, передбаченого ст. 373, і за наявності підстав може кваліфікуватися за ст. ст. 365 (“Перевищення влади або службових повноважень”) або 424 (“Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень”).
Під примушуванням у ч. 1 ст. 373 розуміється психічний вплив на особу, яку допитують, з метою отримати потрібні для особи, яка провадить допит, показання. Допит шляхом незаконних дій має місце, коли він провадиться з використанням шантажу, обману, гіпнозу, з незаконним обмеженням прав потерпілого, його підкупом тощо. Для кваліфікації злочину не має значення, отримав винний таким шляхом правдиві або неправдиві показання.
Вчинення особою, яка провадить допит, дій, що ґрунтуються на чинному законодавстві (наприклад, багаторазове попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, правомірне використання тактичних прийомів проведення допиту) не містить складу цього злочину. Не можуть кваліфікуватись за ст 373 і дії, пов’язані з порушенням процесуального порядку проведення допиту, якщо вони не були спрямовані на примушування давати показання при допиті.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення незаконних дій при допиті.
Суб’єктивні ознаки злочину.
Суб’єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка провадить дізнання (начальник органу дізнання, дізнавач), або досудове слідство (слідчий, начальник слідчого підрозділу, прокурор).
Начальник органу дізнання — це керівник органу влади, що наділений повноваженнями органу дізнання, який вступив в кримінально-процесуальні правовідносини у зв'язку з виявленням злочину чи отриманням заяв і повідомлень про його скоєння й виконує функцію дізнання. Дізнавач — це посадова особа органу дізнання, яка уповнова-жена керівником даного органу проваджувати дізнання, прийняла згідно з нормами кримінально-процесуального права матеріали перевірки повідомлень про злочин чи справу до свого проваджен-ня, в зв'язку з чим, як учасник кримінального процесу, здійснює відповідно до закону дізнання
