Учасники вчинення злочину такою групою діють як співвиконавці. При цьому можливий технічний розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль.

Під способом, небезпечним для життя чи здоров’я інших осіб, слід розуміти такий спосіб втечі, який створював реальну небезпеку для життя та здоров’я потерпілого. Це можуть бути вибух, підпал, затоплення, отруєння тощо.

Вчинення злочину із заволодінням зброї чи її використанням, у випадках, коли винний заволодів зброєю працівників місць позбавлення волі, арешту та попереднього ув'язнення, осіб, які його конвою-ють, чи використав зброю (як цю, так і отриману ним неза-конним шляхом — виготовлену самостійно, передану іншими особами та ін.) під час вчинення втечі. Під зброєю слід розуміти як вогнепальну (у тому числі й гладкоствольну мисливську, саморобну), так і холодну.

Для наявності цієї кваліфікуючої ознаки достатньо вчинення хоча б однієї із вказаних дій. При цьому метою заволодіння зброєю може бути намагання використати її як під час втечі, для недопущення правомірних дій осіб, які перешкоджають або мо-жуть перешкодити вчиненню цього злочину, так і в майбутньо-му — вже після втечі, зокрема для вчинення інших злочинів.

Способи заволодіння зброєю (таємно, відкрито, із застосуван-ням насильства) та її використання (стрільба на поразку, у повітря, демонстрування з метою погрози) не вилиняють на кваліфікацію за ч. 2 ст. 393, але повинні враховуватися при додатковій кваліфікації дій винної особи за іншими статтями чинного Кодексу в залежності від фактичних обставин.

Наприклад, у разі втечі, вчиненої організованою групою і поєднаної із заволодінням автоматом шляхом нападу на війсь-ковослужбовця конвойного підрозділу та використанням цього автомату для прицільної стрільби по інших військовослужбовцях, двоє з яких загинули дії винних слід кваліфікувати і за ч. З ст. 262, ч. 2 (пп. 1,5) ст.115;

Втеча з застосуванням насильства чи погрозою його застосування має місце, якщо насильство чи погроза його застосування виступали способами втечі. Під насильством слід розуміти здійснення фізичного впливу на потерпілого, який може полягати у нанесенні побоїв, катуванні, заподіянні легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Під погрозою застосування насильства розуміється залякування потерпілого застосуванням фізичного насильства.

Підкоп передбачає риття у будь-який спосіб підземних ходів (траншей), через які можна проникнути на інші ділянки території установи або за її межі. Пошкодження інженерно-технічних засобів охорони може полягати у виведенні з ладу будь-яких складових системи охорони виправної установи, приведенні вказаних засобів охорони до непридатного стану.

Використана література:

КПК (ст. ст. 165,335,343, 401).

Закон України "Про попереднє ув'язнення" від 30 червня 1993 р.).

Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочини, пов'язані з порушеннями режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі" від 26 березня 1993 р.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І.Хавронюка. – К.:Каннон,А.С.К., 2002.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під заг. ред. Потебенька М.О., Гончаренка В.Г. – К., “Форум”, 2001.

Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., допов. і переробл. – К.: Видавництво А.С.К., 2003.

Юридична енциклопедія.— К., 1993.