виявлення в ході судового розгляду нових обставин, які спростовують обвинувачення;*

інша оцінка прокурором зібраних у справі доказів.

В основі промови прокурора при відмові від обвинува-чення має бути глибокий всебічний аналіз зібраних і пере-вірених у суді доказів. Прокурор не може безпідставно, без аргументації заявити суду, що не підтримує обвинува-чення і відмовляється від нього.

Відмова прокурора від обвинувачення не звільняє суд від обов'язку розглядати справу далі й на загальних під-ставах вирішувати питання про винність підсудного (п. 4 ст. 264 КПК). Тому, щоб переконати суд в обгрунтованості і правильності своєї відмови, прокурор має довести, чому підсудний повинен бути виправданий.

Побудова промови, головним чином, повинна бути спрямована на обгрунтування мотивів відмови від обвину-вачення. Уявляється, пише І. Вернидубов, що навряд чи доцільним буде тут вступ про суспільно-політичну оцінку інкримінованого злочину, оскільки прокурор перед промо-вою вже втратив переконання в законності та обгрунтова-ності обвинувачення. Думається, що при відмові від обви-нувачення прокурору доцільно розпочати свою промову з роз'яснення суті і значення вимог ч. 2 ст. 36 Закону Украї-ни "Про прокуратуру", розкрити роль прокурора в судо-вому розгляді, його завдання.

Далі, виходячи з предмета судової промови пропону-ється її структура:*

викладення фактичних обставин справи, як вони були встановлені попереднім слідством;*

заява про непідтвердження обвинувачення в суді — про відмову від обвинувачення;*

аналіз та оцінка доказів, зібраних і досліджених під час попереднього і судового слідства;*

фактичні обставини й юридичні підстави від держав-ного обвинувачення;*

причини необгрунтованого притягнення особи як об-винуваченого до кримінальної відповідальності, пропози-ції щодо їх усунення;*

пропозиції з поновлення порушених прав підсудного;*

пропозиції про подальшу долю справи.

Психологічно прокурору важко відмовитися від обви-нувачення, особливо тоді, коли він сам затверджував об-винувальний висновок, чим і пояснюється та обставина, Що на практиці відмов від обвинувачення мало. Частіше прокурори йдуть на компроміс, просять суд направити справу на додаткове розслідування, в ході якого закрива-ють справу.

Обгрунтована відмова прокурора від обвинувачення переконує присутніх у залі судового засідання, що проку-рор дійсно стоїть на сторожі закону. Обвинувачує тільки винних. Такі прокурори закінчують свою судову промову словами:

"Тому я відмовляюся від обвинувачення і прошу суд винести виправдувальний вирок".

Використана література:

1.Абрамович С.Д. Риторика загальна та судова: Навч.посіб. / С.Д. Абрамович, В.В. Молдован, М.Ю. Чикарьова – К.: Юрінком Інтер, 2002.

2.Молдован В.В. Риторика: загальна і судова.- к: вид-во “Юрінком” 1998р.