В ухвалі про закінчення підготовчого провадження і призна-чення справи до судового розгляду зазначається, які підготовчі дії проведені і встановлюються дата, час та місце розгляду справи (стаття 121 КАС України)

- Судовий розгляд справи.

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена про-тягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАС України [5, ст.122].

У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядається.

Секретар судового засідання доповідає судові, хто з виклика-них та повідомлених осіб прибув у судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.

Суд встановлює особи тих, хто прибув у судове засідання, а також перевіряє повноваження посадових і службових осіб, пред-ставників (стаття 124 КАС України).

Головуючий у судовому засіданні роз'яснює сторонам та ін-шим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов'язки [5, ст.131].

Судовий розгляд справи по суті починається доповіддю голо-вуючого в судовому засіданні чи судді-доповідача про зміст позов-них вимог, про визнання сторонами певних обставин під час під-готовчого провадження, після чого він з'ясовує: чи підтримує по-зивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися (стаття 135 КАС України).

У дебатах першим надається слово позивачеві, його пред-ставнику, а потім — відповідачеві, його представнику (ст. 152 КАС України).

Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтований час його проголошення (стаття 153 КАС України).

- Виконання судових рішень

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (стаття 257 КАС України).

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист (статя 258 КАС України).

- Перегляд судових рішень. Апеляційне провадження.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржи-ти в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції пов-ністю або частково (стаття 185 КАС України).

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстан-ції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали [5, ст. 186].

Адміністративна справа реєструється в день її надходження до адміністративного суду апеляційної інстанції та не пізніше на-ступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу.

Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про від-криття апеляційного провадження.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення під-готовки та призначення справи до апеляційного розгляду (стаття 190 КАС України).

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної ін-станції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі вста-новлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи (стаття 195 КАС України).

Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених КАС України.

Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необ-хідному обсязі зміст судового рішення, що оскаржується, апеля-ційної скарги та заперечень на неї.

Після закінчення апеляційного розгляду справи колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення (стаття 196 КАС України).

Касаційне провадження.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково.

Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права (стаття 211 КАС України).

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення під-готовки та призначення справи до касаційного розгляду (стаття 215 КАС України).

Касаційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі не менше п'яти суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених КАС України .

Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необ-хідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї [5, ст.221].

Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої або апеляційної інстанції або прийняти нову постанову, якими суд каса-ційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції поста-новляє ухвали (стаття 230 КАС України).

Провадження за нововиявленими обставинами

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1)істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи;

2)встановлення