вироки, ухвали і постанови апеляційного суд, постановлені ним як судом першої інстанції;

вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку [161,с.54].

У касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки та постанови районного (міського), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гарнізонів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків та постанов.

Після набрання вироком законної сили здійснюється його виконання (розділ 5 КПК України).

Відповідно до статті 401 КПК України обвинувальний вирок виконується після набрання ним законної сили.

До набрання вироком законної сили засуджений, який перебуває під вартою, не може бути переведений в місце позбавлення волі, що знаходиться в іншій місцевості.

Виправдувальний вирок і вирок, що звільняє підсудного від покарання, виконується негайно після проголошення вироку.

Згідно з ч.1 ст. 404 КПК України вирок, що набрав законної сили звертається до виконанням судом, який постановив вирок, не пізніше як через 3 доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції. Суд разом із розпорядженням про виконання обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на який покладено обов’язок виконати вирок.

- Перегляд судових рішень в порядку виключного провадження – це стадія кримінального процессу, у якій відповідний вищестоячий суд проводить перевірку законності і обгрунтованості вироку та інших судових рішень, які набрали законної сили у зв’язку з виявленням нових, невідомих при розслідування і розгляді справи обставин, що встановлюють незаконність і необґрунтованість даного рішення [21,с.210].

Відповідно до ст. 400-4 КПК України підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили в порядку виключного провадження є:

нововиявлені обставини;

неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.

Нововиявлені обставини – це такі обставини, які стосуються предмета доказування у кримінальній справі й існували на момент набрання вироком чи іншим судовим рішенням законної сили, але не були відомі при судовому розгляді справи і спростовують через їх попередню невідомість та істотність висновку, що містяться у вироку, як такі, що не відповідають об’єктивній дійсності [13, с.82].

Відповідно до ст.405 КПК України нововиявленими обставинами визначаються:

фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку і пояснень судового експерта, на яких грунтується вирок;

зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи суддів під час провадження у справі;

всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення, які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.

Певні обставини можуть бути визнані нововиявленими за таких умов:

обставини, як наводяться як привід для відновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам і суду, такими, що у матеріалах справи не висвітлені і вимагають окремого дослідження;

ці обставини повинні мати суттєве значення для справи;

неможливість урахування цих обставин під час провадження у справі та постановлення вироку у зв’язку з невідомістю їх на цей момент суду;

виявлення таких обставин тільки після вступу вироку у законну силу;

їх спеціальне розслідування прокурором або, за його дорученням, слідчим [41,с.36].