злочинів ОВС становить інтерес поділ її на види відповідно до класифікації злочинів, передбаченої Особливою частиною КК України (наприклад, профілактика державних злочинів; злочинів проти власності; проти правосуддя тощо). Поділ профілактики злочинів за видами, заснований на єдиному розумінні цієї діяльності, сприяє конкретизованому докладанню зусиль на виявлення і усунення причин та умов будь-якої складової злочинності. І, особливо, коли створюється необхідність зосередження зусиль для викорінення окремих її елементів або раціонального використання для цього відповідних сил і засобів.
Для того, щоб успішно організувати і здійснювати профілактику злочинів, потрібні найглибші знання і правильне розуміння об'єкта цієї діяльності, тобто того, «що протистоїть суб'єкту в його предметнопрактичній і пізнавальній діяльності». У юридичній літературі щодо цього немає єдиної думки. Проте біль-шість вчених як об'єкт профілактичної діяльності розглядають причини, що породжують злочини, і умови, які сприяють їх вчиненню. Поділяючи наведену точку зору, слід зазначити, що вивчення причин і умов скоєння злочинів як об'єкта профілактики становить науковий і практичний інтерес. За останні роки простежується системний підхід до складної проблеми причин зло-чинності і комплексний характер її дослідження. Вважаємо, на відміну від причин, умови розуміються як явища, що можуть бути необхідні для настання даної події, але як такі її не викликають. Тому відношення причини і наслідку реалізується не прямо (причина — наслідки), а через умови, що приводять у дію причини у тій чи іншій ситуації. Інакше кажучи, причина, що передує настанню наслідку, може проявляти свою дію лише за наявності певних умов, які також необхідні для настання наслідку. Одна із складностей форми причинного зв'язку злочинності полягає у тому, що наслідок (злочин) звичайно викликається не однією, а декількома різними за значимістю причинами за наявності багатьох умов. Загальне визначення понять причин і умов вказує на те, що автори підручника «Кримінологія» між причинами і умовами вбачають відносну різницю.
Не зважаючи на певну відносність границь між причинами і умовами злочинів, можливості їх мінятися місцями, поділ останніх має велике значення як для теорії, так і практики. Розроблення понятійного апарату причин і умов злочинів, їх класифікації, на нашу думку, повинні здійснюватися з позицій філософського осмислення останніх, заснованого на діалектичному матеріалізмі. Розуміння причинності, дане філософією діалектичного матеріалізму, має бути основою для вирішення питання про причинність, у тому числі й у галузі юридичних наук. Загальнонаукові поняття і концепції теорії профілактики злочинів виступають у ролі одного з факторів, які сприяють проникненню філософської культури не тільки у наукове пізнання, а й у соціальну практику. Теорія профілактики злочинів не створює ніякого «свого» особливого поняття причинного зв'язку, відмінного від розуміння причинності матеріалістичною діалектикою, хоча між категоріями останньої і загальнонауковими поняттями існують важливі розбіжності як змістовного, так і функціонального порядку.
З урахуванням аналізу наявних визначень понять причин і умов злочинності, видів (категорій), груп злочинів, вважаємо, що причинами злочинності називаються ті явища, процеси (сукупність взаємопов'язаних явищ, процесів), які породжують злочинність як соціально-правове явище. Причинами видів (категорій, груп) злочинів іменуються ті явища, процеси (їх сукупність), які породжують даний вид (категорію, групу) злочинів. Умовами, які сприяють існуванню злочинності, називаються явища, процеси (їх сукупність), необхідні для дії причин злочинності, що приводять їх у дію і сприяють її існуванню. Умовами, що сприяють існуванню виду (категорії, групи) злочинів, іменуються явища, процеси (їх сукупність), які необхідні для дії причин даного виду (категорій, груп) злочинів, приводять у дію ці причини і сприяють вчиненню даного виду (категорії, групи) злочинів.
Для розроблення і здійснення науково обгрунтованих заходів з виявлення численних і різнохарактерних як за природою, так і за механізмом впливу на злочинність різних негативних соціальних явищ і процесів (що називаються нами об'єктами профілактики злочинів), якими є причини, що породжують злочини, і умови, котрі сприяють їх вчиненню, необхідна класифікація останніх.
Ефективність профілактики злочинів багато у чому залежить від повного і об'єктивного знання причин злочинів і умов, які сприяють їх вчиненню. Встановлення, доказування і осмислення останніх починається з установлення, доказування та осмислення причин і умов конкретного злочину. Тому, насамперед, слід чітко з'ясувати поняття причини і поняття умови, які сприяють вчиненню конкретного злочину. Відповідно до ст. 23 КПК України орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані виявити причини злочину і умови, які сприяли його вчиненню. Зауважимо, КПК не наводить даних понять. У юридичній літературі є декілька визначень понять причин та умов конкретного злочину.
Звідси, під причиною конкретного злочину, на нашу думку, слід розуміти сформовану під впливом різних негативних явищ і процесів антисуспільну установку в свідомості особи, яка викликала у неї рішучість вчинити умисний злочин або призвела до скоєння злочину з необережності.
Явища і процеси як такі, як правило, не викликають рішимості вчинити злочин, а саме поступово впливають на особу, формують у свідомості останньої певну антисуспільну установку, яка й викликає рішимість скоїти умисний злочин або призводить до його вчинення з необережності. Тому негативні явища і процеси безпосередньо навряд чи можуть бути причинами конкретного злочину. Винятком може стати ситуація, коли злочин скоюється у стані сильного душевного хвилювання. Тому рішимість вчинити протиправну дію у абсолютній більшості випадків не виникає раптово, неочікувано. Явища і процеси, як правило, можуть виступати тільки причинами несприятливого формування особистості, причинами виникнення антисуспільних поглядів, навиків, звичок, тобто, антисуспільної установки у свідомості особи. І, перебуваючи у певній ситуації, людина діє вже відповідно до своєї раніше сформованої у свідомості установки. Антисуспільна