у трудовому праві були спрямовані головне на демок-ратизацію регулювання трудових відносин, що випливало з умов формування ринкової економіки, існування різних форм власності.
Істотні зміни і доповнення були внесені до кримінально-проце-суального законодавства. Змінені строки попереднього слідства і тримання осіб під вартою. Був прийнятий Закон "Про оперативно-розшукову діяльність", який посилював гарантії громадян. Законом України від 15 грудня 1992 р. "Про внесення доповнень і змін до деяких законодавчих актів України" КПК України був доповнений рядом статей, які також посилювали гарантії громадян при звернен-ні їх до суду, Зокрема, заарештований, його захисник тепер мали право звертатися до суду з оскарженням санкції прокурора на арешт. 23 грудня 1993 p. був прийнятий Закон про внесення змін і доповнень до окремих статей КПК України, які розширювали права підозрюваного, обвинуваченого і підсудного на захист.
Розробка законодавчих актів та внесення до них змін іноді здійснювались на недостатньому науковому і юридично-технічному рівні, з багатьма неузгодженостями. Мали місце численні факти дублювання та суперечностей між окремими правовими нормами тощо. Оскільки кількість законодавчих актів, прийнятих останнім часом, невпинно зростала, зазначені недоліки не лише створювали небезпеку руйнування існуючої законодавчої бази, а й значно уск-ладнювали формування нової законодавчої системи, яка б грунту-валася на реформованих економічних, соціальних та політико-пра-вових відносинах. Нерідко приймалися правові акти, які викли-кають здивування, наприклад, ситуація з пенсійним законодав-ством, де повністю знівельовано значення стажу і якості роботи, її шкідливості.
У багатьох галузях права продовжують діяти законодавчі акти і правові інститути, далекі від світових стандартів. Наприклад, в незалежній Україні продовжує діяти КК (з наступними змінами й доповненнями), який відбиває погляди, що охорона держави, влас-ності останньої та інтересів її установ є найважливішим призначен-ням кримінального права. Можна навести й такий приклад. В українському цивільному судочинстві існує здебільшого "слідчий" тип цивільного процесу, який характеризується тим, що сам суд за власною ініціативою може збирати докази і готувати весь процесу-альний матеріал до судового розгляду. Часто це робиться незалежно від бажання сторін, під приводом захисту Їх прав. Наближення цивільного судочинства до загального типу цивільного процесу на-дасть більше реальних прав сторонам у процесі і звільнить суд від виконання зайвих функцій.
Отже, є настійна необхідність корінної реформи правової системи України. Робота в цьому напрямку триває.
Закінчення.
28 червня 1996 року в житті Українського народу й Ук-раїнської держави сталася історична подія — в результаті тривалого, напруженого і багатогранного конституційного про-цесу була прийнята нова Конституція України.
Ця подія майже збіглася з п’ятиріччям незалежності Ук-раїни та ознаменувала завершення важливого етапу у розвит-ку нашого суспільства і держави, у становленні національної системи права, створенні правових основ дійсно суверенної і незалежної України.
Нова Конституція враховує досягнення вітчизняної та світової конституційної наукової думки й практики консти-туційного будівництва. Вона е втіленням національної ідеї і відображенням ментальності народу, доказом здатності Ук-раїнської нації як політичної й етнічної спільноти до державотворення і правотворчості; є програмою дальшого розвитку України у політичному, економічному, соціальному, культур-ному відношеннях і документом для входження України до європейського й світового співтовариства як рівноправного і повноправного суб’єкта.
Нова Конституція України є якісно новим політичним і правовим актом за змістом та формою.
Вона охопила своїм регулюванням значно ширше коло суспільних відносин порівняно з попередньою Конституцією в політичній, економічній, соціальній, культурній та інших сфе-рах, закріпила якісно новий статус особи — людини і грома-дянина, держави й суспільства, органів державної влади і місцевого самоврядування.
Нова Конституція є Основним Законом і актом вищої юридичної сили, що обумовлює прийняття законів та інших нормативно-правових актів на основі Конституції і у повній відповідності з нею.
Разом з тим норми цієї Конституції є нормами прямої дії. Тобто громадянам гарантується можливість звернення до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод безпосередньо, на підставі Конституції.
Нині головним завданням усіх органів державної влади й місцевого самоврядування, всього суспільства в цілому і кож-ної людини, кожного громадянина є забезпечення найшвидшо-го, найповнішого і найточнішого приведення Конституції в дію, її реалізації, виконання.
Конституція має сприяти насамперед забезпеченню прав і свобод людини та гідних умов її життя, зміцненню громадян-ської злагоди на землі України, розвитку і зміцненню демок-ратичної, соціальної, правової держави та вирішенню корінних питань розвитку і функціонування суспільства й держави.
Використані джерела:
Конституція України. – К.: Преса України, 1997.
Історія держави і права України: Підручник. - У 2-х т. / За ред. В.Я. Тація, А.й, Рогожина. – Том 2. – Кол. Авторів: В.Д. Гончаренко, А.Й.Рогожин, О.Д.Святоцький та ін. - К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2000.
Кульчицький В. Історія держави і права України. - Львів, 1996.
Опришко В. Конституція України – основа розвитку законодавства // Право України. – 1997. - № 8.
Основи конституційного права України. /Під ред. Академіка АПрН пр. Копєйчикова В.В.-К.:Юрінком Інтер, 1997.
Панюк А., Рожик М. Історія становлення української державності. – Львів: Центр Європи, 1995.