забезпечення їх діяльності.

Стаття 21. Релігійні обряди і церемонії

Релігійні організації мають право засновувати і утримувати

вільно доступні місця богослужінь або релігійних зібрань, а також

місця, шановані в тій чи іншій релігії (місця паломництва).

Богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії

безперешкодно проводяться в культових будівлях і на прилеглій

території, у місцях паломництва, установах релігійних організацій,

на кладовищах, в місцях окремих поховань і крематоріях, квартирах

і будинках громадян, а також в установах, організаціях і на

підприємствах за ініціативою їх трудових колективів і згодою

адміністрації.

Командування військових частин надає можливість

військовослужбовцям брати участь у богослужіннях і виконанні

релігійних обрядів.

Богослужіння та релігійні обряди в лікарнях, госпіталях,

будинках для престарілих та інвалідів, місцях попереднього

ув'язнення і відбування покарання проводяться на прохання

громадян, які перебувають в них, або за ініціативою релігійних

організацій. Адміністрація зазначених установ сприяє цьому, бере

участь у визначенні часу та інших умов проведення богослужіння,

обряду або церемонії.

В інших випадках публічні богослужіння, релігійні обряди,

церемонії та процесії проводяться щоразу з дозволу відповідної

місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету сільської,

селищної, міської Рад народних депутатів. Клопотання про видачу

вказаного дозволу подається не пізніш як за десять днів до

призначеного строку проведення богослужіння, обряду, церемонії чи

процесії, крім випадків, які не терплять зволікання.

Негативні положення

Стаття 5. Відокремлення церкви (релігійних організацій) від держави

В Україні здійснення державної політики щодо релігії і церкви

належить виключно до відання України.

Церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від

держави.

Стаття 13. Релігійна організація - юридична особа

Релігійна організація визнається юридичною особою з моменту

реєстрації її статуту (положення).

Релігійна організація як юридична особа користується правами

і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого

статуту (положення).

Стаття 16. Припинення діяльності релігійної організації

Діяльність релігійної організації може бути припинено у

зв'язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або

ліквідацією.

Стаття 20. Розпорядження майном релігійних організацій, що припинили свою діяльність

При відсутності правонаступників майно релігійної

організації, що припинила свою діяльність, переходить у власність

держави.

Висновок

Цей закон започаткував законодавчу основу, що закріпила оптимальні демократичні критерії державно- церковних відносин, дав змогу створити правові основи, необхідні для послідовної реалізації принципів свободи совісті в Україні.

Специфічний характер діяльності релігійних організацій знайшов своє відображення в спеціальних нормах чинного законодавства, яке уточнює, конкретизує правовий статус релігійних організацій, можливості та умови для виконання ними своєї функціональної ролі в суспільстві.

В своїй сукупності законодавство України, що регулює усі правовідносини, що пов’язані зі свободою совісті, постає як цілісна система нормативних актів, які містять норми різних галузей права: адміністративного, цивільного,кримінального тощо.

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний економічний університет

Івано- Франківський інститут менеджменту

Кафедра загальноекономічних

та гуманітарних дисциплін

Реферат

на тему:

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»

Виконала

студентка групи ОАіс-12

Колісник Марія

Івано- Франківськ

2008 р.