Для забезпечення депутатів і громадськості офіційною інформацією про діяльність уряду Конституція наділяє депутатів Великих Національних Зборів правом ставити питання прем'єр-міністрові і міністрам. Вони зобов'язані дати відповідь на поставлене питання в усній або письмовій формі. З такою ж метою Конституція передбачає і право на інтерпеляцію. Інтерпеляція може бути внесена на розгляд Великих Національних Зборів депутатами від імені якої-небудь партійної групи або за підписом 20 депутатів. В ході розгляду інтерпеляції, суб'єкту, що вніс її, або Раді міністрів можуть поставити питання про голосування довіри уряду. Для розпуску Ради міністрів або зсуву міністра необхідно, щоб абсолютна більшість депутатів від їх загального числа проголосували за вираз недовір'я.

Конституція Туреччини, крім того, фундирувала інститут парламентських розслідувань відносно прем'єр-міністра і інших міністрів. Пропозиція про подібне розслідування може внести не менше 1/10 частини депутатів Великих Національних Зборів. Воно повинне розглянути і ухвалити рішення з цього питання протягом одного місяця. У разі ухвалення рішення про проведення розслідування таке проводиться комісією, вибраною Зборами, у складі 15 членів. Комісія повинна представити свою доповідь Великим Національним Зборам протягом двох місяців. Великі Національні Збори обговорює доповідь комісії в порядку першочерговості і при необхідності може ухвалити рішення передати питання до Верховного суду. Таке рішення ухвалюється абсолютною більшістю голосів від загального числа депутатів.

Президент Туреччини обирається Великими Національними Зборами строком на сім років з числа своїх членів, яким виповнилося 40 років і які мають вищу освіту, або з числа турецьких громадян, що володіють цими даними і що відповідають вимогам, що пред'являються до депутатів. Кандидатуру на пост Президента Республіки не з членів Великих Національних Зборів може запропонувати у письмовій формі не менше чим 1/5 частина депутатів Зборів.

Одна і та ж особа не може двічі обиратися Президентом Туреччини, при цьому зв'язки особи, вибраної Президентом, з його політичною партією, якщо такі є, уриваються, а членство у Великих Національних Зборах припиняється.

Президент обирається 2/3 голоси від загального числа членів Великих Національних Зборів шляхом таємного голосування.

Вибори Президента починаються за 30 днів до закінчення терміну його повноважень або через 10 днів після того, як пост Президента стає вакантним, і завершуються протягом 30 днів з дня початку виборів. Кандидати повинні бути зареєстровані в Президії Зборів протягом перших 10 днів цього терміну, а протягом 20 подальших днів вибори повинні бути завершені.

Якщо в ході двох перших турів голосування, що проводяться з інтервалом як мінімум протягом трьох днів, не вдається отримати більшість голосів в 2/3 від загального числа депутатів, проводиться третій тур голосування. Вибраним на пост Президента вважається кандидат, що отримав при третьому турі голосування абсолютну більшість голосів від загального числа депутатів. Якщо в цьому турі не вдається отримати абсолютну більшість, то проводиться четвертий тур голосування між двома кандидатами, що набрали найбільше число голосів в третьому турі. Якщо ж і в цьому турі жоден з кандидатів не отримає більшості голосів від загального числа депутатів, негайно проводяться нові вибори у Великі Національні Збори.

Президент Республіки, термін повноважень якого закінчився, продовжує виконувати свої обов'язки аж до того моменту, коли новообраний Президент приступить до виконання своїх обов'язків.

Президент Республіки є розділом держави. У цій якості він представляє Турецьку Республіку і єдність нації, забезпечує виконання Конституції, а також узгоджену роботу державних органів.

Конституція Туреччини наділяє Президента широкими повноваженнями, що стосуються державних органів всіх гілок державної влади і які визначають його місце в системі державних органів. Так, у зв'язку з діяльністю Великих Національних Зборів Президент Туреччини має право: ухвалювати рішення про проведення нових виборів у Великі Національні Збори; скликати Великі Національні Збори на засідання; виступати з щорічними посланнями при відкритті сесії Великих Національних Зборів; повертати прийняті Великими Національними Зборами закони для повторного розгляду; опубліковувати закони; приймати ухвали, що мають силу закону; порушувати в Конституційному суді справу про відміну законів, ухвал Ради міністрів, що мають силу закону, Регламенту Великих Національних Зборів в цілому або їх окремих розпоряджень на тій підставі, що вони формою і по суті суперечать Конституції; виносити на референдум закони, що стосуються змін в Конституції.

У зв'язку із здійсненням функції управління в державному механізмі Президент Туреччини має право: призначати прем'єр-міністра; призначати і звільняти міністрів; скликати Раду міністрів на засідання; головувати на засіданнях Ради міністрів; підписувати і опубліковувати ухвали Ради міністрів, що мають силу закону і що приймаються Радою міністрів інструкції; опубліковувати вирішення Ради міністрів про оголошення надзвичайного і військового положення; акредитовувати представників турецької держави в іноземних державах і приймати представників іноземних держав в Турецькій Республіці; затверджувати і опубліковувати міжнародні договори; ухвалювати рішення про використання турецьких Озброєних Сил; призначати начальника Генерального штабу; скликати на засідання Раду національної безпеки і головувати на нім; призначати членів і голову Ради державного контролю і доручати йому вивчення, розгляд і перевірку конкретних справ; призначати членів Радого з вищої освіти і ректорів університетів.

Конституція надає Президентові ряд повноважень і у зв'язку із здійсненням функції правосуддя в Республіці Туреччини. Так, він має право: відміняти повністю або частково вироки судів відносно деяких осіб у зв'язку з їх хронічною хворобою, каліцтвом або старістю; призначати членів Конституційного суду, 1/4 частина членів Державної Ради, Головного прокурора і представника Головного прокурора у Вищому апеляційному суді, членів військових апеляційних судів,